(Untitled)

[savromat]

Мне тут пришла в голову мысль... Кампания по присвоению Донецкому Национальному университету имени Стуса началась давно, и в ней изначально отметились люди, не имеющие никакого отношения ни к ДонНУ ни к Донецку, ни даже к Донбассу. А что если сделать такое себе «аллаверды», и выступить с ответной инициативой
Здесь набросал краткий текст
«

Comments

[mozg_cow]

...ну и немного по теме сообщества:
Вы-то сами как считаете - вот это хитроумие смещения акцентов и подстав (что, согласен с Вами действительно присуще современной украинской политике) - это реально существующее, потенциальное, базовое свойство донбасского характера?
или это то качество, которое Вы предлагаете развивать?
перенимать у свидомих?
имитировать?

[savromat]

Нет, я не считаю что это качество донбасского характера. Но мы живём в Украине где правила, включая местное самоуправление значат немного. И Галичина и "посвидомевший" Киев будут давить на Восток, вмешиваясь в его кульутрные особенности, подминая под себя наше понимание истории, пока не почувствуют что это может вернуться к ним бумерангом. Мне кажется необходимым создать такой прецедент "эффекта бумеранга" - "вы вмешиваетесь в нашу жизнь - значит у нас есть право вмешаться в вашу".

[ya_sun_ya]

Хочете сказати що Стус і Ваврик - це особистості одного рівня та значення:)?
Цікаво (у рамках психологічного дослідження), ким для Вас є Стус? Які цінності представляє?

Для мене, уродженки м. Брянка (Луганська обл.), Стус особливо близький саме тим, що будучи "східняком" - він знав, що таке бути українцем, а не "хохлом" - саме на Донбасі (він викладав в одній із донбаських шкіл). Це щоденне випробування. Особливо тоді, в ті часи. Особливо - для чоловіка.

[savromat]

Я считаю что значение Стуса точно так же искуственно раздуто, как и значение например Шевченко. А имя Ваврика по сути стёрто из памяти даже его земляков. Это раз. А истерию вокруг "не быть хохлом" вообще без смеха не могу воспринимать. Обычная фольклорная кличка, каких полно во всех странах. То что против неё такой крестовый поход устроили - напоминает скверный анекдот. Стус был представителем ограниченного хуторянского этно-национализма, худшего из всех разновидностей национализма.

[ya_sun_ya]

Таке враження, що ми з різних планет:) Хоча я теж, можна сказати, виросла на Донбасі (української мене, до речі, тато навчав - а він народився і виріс в Луганській обл.). Він ще пам’ятає, як на одній вулиці їхнього села всі говорили українською, а на другій - вже російською

[ya_sun_ya]

Ще одне питання: кого Ви вважаєте націоналістами? Українців, які в Україні хочуть говорити українською і ну хоч іноді чути її у відповідь? Ті, хто не хоче, щоб українська мова вимерла, як, наприклад, ірландська? Ті, хто, заходячи в українську книжкову крамницю, хоче бачити українські книжки та журнали?

Чи, може, націоналісти - це ті, хто інтереси своєї нації ставлять вище за інтереси усіх інших? Хто не хоче вчити мову тої країни, до якої переселяється на ПМЖ? Хто зневажає культуру іншої країни і в чужий монастир лізе зі своїм уставом? Ну, тоді більших націоналістів, ніж росіяни, просто не існує. Бо куди б не ступала нога "русского человека" - всюди звучить "русская речь", а на того, хто не хоче бути "русскім", "нармальним пацаном" і т. д. вішається ярлик "націоналіста".
Яке страшне слово - Боже ти мій :)
Вчіться бути вище за ярлики - моя порада;)