Лист №1

[a_xylii]

Зараз мені здається, що я вже ніколи не зможу розмовляти про кохання іншою мовою, ніж твоєю. Коли ти кутав мене у махровий рушник, витираючи  чорне павутиння туші, що розходилось з-під вій наче вугільні сліди літаків, я мовчала і слухала тебе. Ти казав, що в мене «не сформований мовний апарат», тому я сором’язливо вибігала з кімнати, щоб ти не чув

Comments

[nyur]

хорошо. и радует, что это №1. значит, будет еще)

[lunnaya]

ничесе