-
Гэтсби: вкратце о главном
Большой кусок сегодняшнего понедельника я посвятила двум последним экранизациям «Великого Гэтсби». Наконец-то добралась. Пришло время вставить и свои пять копеек в уже сформировавшийся дискурс вокруг романа Фицджеральда.
«Великий Гэтсби» - история о безмерном одиночестве, злополучной увлеченности, но никак не о любви.
Там, где судьбами людей правят ( Read more... ) -
Антицыганизм
Интолерантность продолжает свое внедрение в головы украинцев.
На днях я стала свидетелем того, как женщину слегка цыганской внешности не приняли в штат…
Рабочий день только начался, а мне уже по несколько раз пришлось выслушивать фразы в стиле: «после выходного возвращаюсь, а они тут уже цыганку на практику взяли - беспредел ( Read more... ) -
Посмотри на людей - подними себе настроение
Захожу в забитый трамвай, не снимая очки: настроения нет пересекаться взглядами с людьми.
Много всех - такие одинаковые и примитивные.
Скучно.
Музыка в наушниках приелась,
поэтому надежда только на присутствие в серой массе интересных экземпляров...
Сразу же передо мной сидит мужчина, лет сорока, довольно-таки приличной внешности, в ( Read more... ) -
•••
Давай просто бродити містом.
Я вдягну котрусь із своїх сорочок в клітинку
І приборкаю норов злісний.
Забудь телефон удома.
Поговоримо про дивного Кафку
Без занудного рінгтона.
Пошепки мрій.
Про щастя батьків, про волю думок,
Про ніжний голос... мій.
-
Львів. Що то було?
Як зараз пам’ятаю швидкий ранок 2-го травня, коли я з кислою міною складала речі у валізи. Тоді я хотіла тільки спокою, мінімум людей поряд і побачити вже нарешті племінницю. Але Львів кликав.
2-га година дня - і я біля потягу. Сіла, і ми тронулись. У всіх значеннях цього слова. Мій душевний сумбур розвіявся якось сам по собі, а незрозуміла ( Read more... ) -
***
Прокинусь рано.
Ще до того, як сонце залоскоче підвіконня.
На календарі - початок травня,
А в дзеркалі гримаса справжня, бо спросоння.
Подумаю про тебе. І про маму.
Суміш болю й радості залізе в душу.
Відкину геть - почався день за планом,
Його прожити з посмішкою мушу.
-
Суть человеческих глаз
Сегодня настолько искренне-негативный день, что не могу об этом не написать.
С утра во время поездки в маршрутке, я, как будто, приняла на себя всю горечь нашего мира. Возможно, это свойственное мне умение преувеличивать, но тем не менее. Как обычно, я рассматривала прохожих в «философское» окно, наблюдала за городскими потоками жизни. На одной из ( Read more... ) -
Будь задоволений записом «Задовільно». Нехай «Добре» і «Відмінно» ставить тобі саме Життя.
Книжка чіпляє лише тоді, коли рядки-думки із неї не просто ковтаєш, а намагаєшся смакувати ними як можна довше. У мене взагалі є дивний страх: я боюся забути певні максими, що почерпнула зі свого чтива. Тому завжди записую вдалі речення в блокнот.
Сьогодні наткнулась на цей вислів:
«Обери в університеті лише тих викладачів, які можуть стати твоїми ( Read more... ) -
Удачи в разговоре, друг!
Танцуют мысли в голове,
Как след карандаша на А4.
Ты выпускай их при молве
И излагай как можно шире.
Не бойся говорить контрастами:
Кто нужен - тот тебя поймет.
Слова твои пусть будут властными:
Отлей воды - прибавь в них лёд.
Легко плыви ты в выраженьях,
Бросай поверхность и нырни поглубже.
Не потони при возраженьях:
Ты в океане, а не в луже!
Стряхни с ( Read more... ) -
Про "Чорну раду"
Вперше «Чорну раду» свідомо прочитала в 2004. Хоча за шкільною програмою мала б ознайомитись із романом раніше: видно, в ті роки «не пішов».
Так от. Читала я про події XVII ст. та бачила реальність четвертого помаранчевого року. У моїй уяві Брюховецький був Ющенком, а Сомко - Януковичем. Чому так не знаю, напевно, через зовнішні характеристики. ( Read more... )