Все решено...

[absinth_92]

Не спрашивай меня как я буду жить…ты ведь не последняя любовь моей жизни, а это значит что все в порядке, хотя этот порядок не совсем обычный. Ты говоришь, что нам тяжело, уже пользуешься словом «нам»…Ты говоришь, что может быть когда- то ты поймешь что ошибся, отпустив меня, но будет уже поздно, а может и нет….Ты говоришь что во мне есть 10 грамм

Comments

[cheesy152003]

Додала в меморіз. Ніколи не думала, що ти зможеш написати ТАКЕ так рано.
Але якого хуя він дозволяє собі сказати "Можливо я пожалію...(І буде вже надто пізно)"??!!!!! ЦЕ найгірше. Я на всі 100000% знаю, як це. І він НЕ МАЄ НА ЦЕ НІЯКОГО ПРАВА! ВІН НЕ МАВ ПРАВА НІ ТІШИТИ ТЕБЕ, НІ КРИВДИТИ. НІЯКОГО!!!! "Можливо я пожалію" - це як "Вибач." Це фраза, яку НІКОЛИ не потрібно вживати. Потрібно просто робити так, щоб не було ні жаль, ні соромно. І не робити з реальності роман з творів Ремарка. Хочеться життєвої філософії? Лиш би вона була лише на словах...бо діяти так, - рожеві фантазії. Життя набагато жорсткіше ніж красиві слова.

[natysa_mala]

Молодчина,дуже гарно написала.
Але моя порада...не сприймай своє життя,як роман.. а себе як героїню цього роману.Ти писала правильно-все проходить! стирається,забувається....

[absinth_92]

Вєр...може я розумнішаю?Росту?Хз...Не мав?Він на багато чого не мав права,і я також, але спинити цей розвиток подій було досить розумно,просто "я це розумію,але не осознаю")

Наталочка,Романи-вони вічні,життя-ні.Правильно кажеш шо все проходить, і це пройде, зчасом.