ще одна історія таксиста:

[again_vira]

- ...а работаю я на кладбищі на Лісовому. та таке - не могилки рию, а просто водітєль я, пам’ятники возю. а жінка моя работає в судмедекспертизі, в моргу. та вона ще з молодості таке любила, щас і пішла б куди більше платять, так роботу свою любить. ото приходить з роботи, розказує. у них там інтересні такі случаї бувають. я її іногда з роботи

Comments

[odaliska_d]

така собі сімейна справа)) а я колись хотіла буть патологоанатомом

[again_vira]

О_о ма перке, ма перке???

[odaliska_d]

та мене шось тоді на всяку девіантщину тягло))

[dracena_tree]

я цей твій вірш вважаю шедевром, і ти навіть не уявляєш, як часто цитую)

[again_vira]

ну так нічого більш путнього Віра так і не написала)))))))

[dracena_tree]

я так не думаю) просто цей вірш, Віра, зіграв надзвичайно важливу роль у моїй долі) я його читала на прослуховуванні в Університетський театр (в той час як Юля читала легендарний "Собака охраняла гладіолуси"), і нас в театр не взяли. Тому ми і відшукали Архипчука... ну, а далі ти приблизно знаєш)

[mavka_vika]

Ой, а можно стишок полностью где-то почитать?

[again_vira]

так а це він і є повністю.
що ж тут можна ще додати до такої парочки?))))