Давно вже час писанки писати, а я сіла гортати каталог виставки про золото Скіфів, що на початку 2000 років була організована за сприяння американського посла в Украïні Стівена Пфайфера і покаталась по Америці і докотилась до Парижу. Як сіла, так і встала - писанки писати - зараз зрозумієте чому.
Знайомтесь, жіноча окрилена фігура. Золото. Тут вона увіковічнена Національним Банком Украïни :)
Що ми знаємо про цю жіночу фігуру?
По-перше, що вона відома вдавньогрецькому мистецтві і схожі зображення знаходяться на золотих прикрасах, мозаïках і вазах, a потрапила ця пані в "Грецький Мир" зі Сходу. У випадку Cкіфів вважається, що такі фігури позначають богиню із кінцівками-зміями, "Матір Скіфів", про яку писав Геродот. Не забуваємо, що cкіфи в тій чи іншій мірі орієнталізувались по дорозі до нас, робили екскурсіï до Персіï і мали невеличкий конфлікт із перськими царями :). Так що з якоï сторони не підходь, походження пані однозначне - Схід.
Одразу ж зауважимо, що таке божество (матір, жінка, зміï) точно існувало в уявленні скіфів, це буде важливо потім.
Схожі скіфські зображення було знайдено в курганах Великоï Близниці, Олександрополя і Мар'янівки, цікаве зображення із грифонами із Куль-Оби. Ось воно:
Як бачимо, та ж сама...гм...архітектура жіночоï постаті.
Внизу чітко видно змій, грифонів запам'ятайте.
Тепер поверніться до обрисів першого зображення. Я нагадаю:
І дивіться сюди:
Чи сюди:
Знайомтеся, Берегиня, жінка із піднятими руками. Частий і бажаний гість украïнських писанок і рушників, "хатня богиня" (зауважимо, що найголовніше божество скіфів - матір скіфів була саме хатнею богинею), матір, рожанка, що оберігає житло і дітей. Сподіваюсь, що подібність структури "Берегині" і зображення "Матері скіфів" очевидні навіть на перший погляд: підняті невиразні, еммм, кінцівки, візуальне і символічне поділення структури на 3 рівні; стать (Ж), роль (матір), функція (захист).
Власне, Берегиня - образ, набагато краще вивчений і задокументований, ніж Матір Скіфів. Він зустрічається у всіх регіонах Украïни.
(Подільский рушник - фото моє із книги "Вишивка Східного Поділля")
(Ще одна цікава подільська вишивка із тієï ж книги - пригадуєте, я вам пропонувала запамятати Змієногу мати із грифонами?)
Оцей Чернігівський рушник цікавий з багатьох точок зору (фото моє із книги Нариси із Історіï культури Украïни Поповича).
По-перше, зверніть увагу на атрофовану пару рук під руками і роздуту базу, яка перетворилася на спідницю.
По-друге, зверніть увагу на присутність пташок. Птахи, як і зміï, сакральні тварини - тільки зміï поєднані із водою і землею, а птахи пов'язують небо і землю. Пригадуємо змієногу матір із грифонами.
По-третє, Берегиня тут стоïть поруч із Деревом Життя, іншим образом, на основі якого вишиваються практично всі рушники (окрім геометричних, звичайно) і який зустрічається на писанках. Дерево Життя - абсолютно центральних образ в укр. народній культурі, він теж добре вивчений і задокументований.
Берегиня і Дерево Життя - образи настільки тісно пов'язані, що майже взаємозамінні. Придивіться до цього ж Чернігівського рушника - маємо ту ж саму троïсту вертикально структуру (небо-людина-земля/майбутнє-теперішнє-майбутнє). Всі зображення Дерева Життя мають таку структуру, просто це дерево настільки аскетичне, що ця структура дуже чітко проглядається.
Ось ще кілька ілюстрацій на тему, наскільки Берегиня і Дерево Життя пов'язані і навіть тотожні:
А на цій писанці мені навіть до кінця не зрозуміло, чи це Дерево Життя, чи Берегиня.
Зауважимо, що композиційно на рушниках під Деревом життя майже завжди є хвиляста лінія, часто стилізована під гірлянду квітів. Ось вона:
Найчастіше цю хвилясту лінію трактують, як воду, водний елемент. У багатьох колядках йде мова про світове дерево, що росте посеред великого первісного океану, і з цього дерева починається світотворення. З водою пов'язані зміï, вужі. У деяких регіонах ця квіткова гірлянда на рушнику так і називається - вужик. Привіт, змієнога пані! :)))
А щоб було зрозуміло, що на багатьох архаïчних писанках зображена Берегиня саме з кінцівками-зміями, ось ще одна ілюстрація із писанками Житомирщини:
Зліва Берегиня, справа - змія. Питання є ? :)
Як я вже зазначала, Берегиня - добре вивчений символ, в літературі можна досить легко знайти згадування про змієподібні кінцівки (і тут же йде "поетичний" перехід до Берегиня - повелительниця всієï природи, змія = земля, вода), але я особисто ні разу не зустрічала принаймні згадки про змієногу Матір Скіфів. Чому? Загадка. Якщо гарячкове рішення про тотожність Берегині і Матері Скіфів було б похибковим (без глибокого вивчення і кращого розуміння історіï cкіфів в Скіфіï), то відсутність спроби зіставити ці два образи, не-згадування Матері Скіфів у цьому контексті є кричущою методичною помилкою, адже мова йде про культуру яка існувала на наших землях, яка залишила по собі матеріальні речі, яка задокументована грецькими істориками; адже спорідненість образів просто очевидна. Не спробувати принаймні зіставити ïх - це відвертий саботаж, небажання виходити за межі радянськоï методички, фахова непригодність, якщо хочете.
Власне, ця проблема торкається всіх дисциплін, що так чи інакше висвітлюють народну творчість чи символіку. Практично всі працюють за одним і тим же планом: 1) доісторичні культури (жіночі статуетки, яким 4 тисячі років, крапки, лініï, зигзаги; посуд) 2) "у слов'ян" (і щоб з 10 ст). Добре, але вибачте, щось між Трипіллям і полянами було? Біла пляма? Таке враження складається.
Я розумію, що в нас нема хоча б фрагментарноï картини того, як співіснували кіммерійці, cкіфи, cармати із автохтонними племенами і тут досить важко спекулювати, але коли матеріал є (Берегиня/Змієнога пані), чому це не робиться? Тим більше, що мова йде не про якісь окремі випадки, а про усталені дуже стійкі образи укр. народ. культури, що зустрічаються по всій територіï Украïни, зберігаючи своï ключові структурні подібності;
зі Скіфського ж боку, ці елементи задокументовані грецькими джерелами і підкріплені матеріальними виробами.
Є слушна думка, що частково cкіфи асимілювались до місцевих жителів чи принаймні якось із ними взаємодіяли. Геродот писав із Ольвіï і найкраще висвітлив Царських cкіфів, але згадував він і інших, в тому числі Скіфів-землеробців. Землеробство не характерне для кочівних племен-скотарів, були це асимільовані cкіфи? Скіфи, що взаймодіяли із місцевими землеробськими племенами і знімали з них данину? У будь-якому разі взаємодіï не могло не бути, як правило, верх бере більш престижна культура (подивіться на Геленістичний вплив в cкіфських речах). Логічним було б припущення, що якщо cкіфи мали домінантну позицію, то місцеві племена були б схильніші переймати елементи cкіфськоï культури, а не навпаки.
Відкритим залишається і питання, куди поділись cкіфи потім? В один момент скіфські кургани стають набагато біднішими, а потім просто не будуються, ïх пануванню покладають кінець cармати. Але чи означає це що cкіфи пішли? ВСІ пішли? Куди?
Однозначно зрозуміло лише те, що за старою імперською/радянською методичкою роль cкіфів в ентогенезі украïнського народу вкотре... просто не розглядається і не вивчається !
Ну і, як завжди, агітую прочитати дослідження мовознавця Тищенка. Не як остаточну істину, а як поживу до роздумів і таран, що має розбити стіну радянськоï методички по розумінню історіï Украïни і украïнців.
http://img.tyzhden.ua/Content/PhotoAlbum/2013/november/20/tyschenko.pdf