Мармароси - масив у Східних Карпатах. Більша частина його, разом з найвищою точкою горою Піп Іван, знаходиться на кордоні з Румунією. Бажання там побувати з'явилося в мене вже давно, але втілити мрію в життя вдалося лише цим літом. Велике спасибі Ростіку
shivrinskyi за організацію, та за запрошення на майстер клас. Тепер в мене на одну мрію стало менше ;).
Подорож наша почалась аж в Ужгороді, звідки ми виїхали десь о сьомій ранку. Потім було 4 години Закарпатських доріг, отримання пропусків в прикордонну зону, дуже фанових півтори години на УАЗіку і от ми вже потроху набираємо висоту пішака...
1.
Далі покажу просто пару знімків. Хоча пейзажист з мене так собі ;)
Першого дня дійшли до полонини Лисичої, де і стали на ніч. Перед заходом сонця встигаю трохи піднятися вгору, але світло так і не з'являється... Натомість піднімається вітер, час від часу за спиною видно як спалахують блискавки.
2.
На світанок встаю доволі легко... І знову вгору :) Схід сонця на Чорногорою.
3. г. Піп Іван (2020м) з покинутою обсерваторією на вершині.
4.
5. г. Берлебашка та г. Петрос Мармароський
6.
7. Золотомушок дуже багато в лісах, постійно чутно їхні голоси :) Зняти вдалося лише молоденького...
8. Познімали таку симпатичну жабку:
9.
10. Піднімаємося на вершину... вітер, морось, туман...
11. По дорозі зустрічається луговий коник, якщо не помиляюся:
12. Кордон проходить цією стежкою ;) Шаг вліво - Румунія :)))
13. Останній ранок порадував чудовим світлом... Жаль треба було спускатися... Ехх...
14.
15.
P.S. Маші, Сергію, Сані дякую за чудову компанію!!
Дякую за увагу!