Німецький Ляйпциг є прикладом міста, яке роками планомірно працює над поверненням втраченої колись води до свого пейзажу і сьогодні я хотів би трохи про це розказати.
2. По суті Ляйпциг завдячує воді самою своєю появою - колись його заснували на місці злиття кількох річок, окрім яких ще у 12 столітті було прорито розгалужену мережу каналів, які допомагали регулювати наслідки повеней та приводили в рух млини та верстати численних ткацьких фабрик.
Однак у 20 столітті воду каналів почали сильно забруднювати неочищеними промисловими стоками, що досягло свого піку у 1940-х роках. З окраси міста, канали перетворилися на джерело проблем. Вже після війни міська влада замість боротьби з причинами цього вирішила зосередитися на приховуванні симптомів. Канали смердять та погано виглядають? Давайте закопаємо їх під землю. Протягом 1950-х років понад 3 км каналів заховали у підземні колектори чи просто засипали землею. (
Фото з Вікіпедії)
3. Звісно, закопування під землю суттєво змінило міський пейзаж, але були і значно більш серйозні наслідки. Під час дощів у місті та вгору за течією річок міська система водовідведення не справлялася і місто починало затоплювати. Ось для прикладу фото повені 1963 року. (
звідси)
3. Наприкінці 1980-х з ініціативи митців та архітекторів в місті почався рух "
Новий берег" за відновлення каналів та повернення місту його індивідуальності. Вони збирали матеріали, проводили виставки та обговорення, пояснюючи важливість відновлення води в місті. Однією з акцій стало позначення місць на вулицях, де колись проходили канали.
4. Зрештою, цей рух отримав загальноміську підтримку та став офіційним міським проектом, першим етапом якого було вирішення проблеми забруднення води у каналах.
5. Вже у 2000-х роках розпочалася безпосередня робота з відновлення каналів, головне призначення яких - розподіл води під час повеней та запобігання затопленню міста. Перші майже 1000 метрів було відкрито у 2007 році і у подальшому кожні 3-5 років завершувався наступний етап. (
фото звідси)
6. Переріз.
7. Одна з ділянок перед початком робіт з відновлення каналу Ельстермюльграбен.
8. Та відразу після завершення.
9. Урочисте відкриття з оркестром та байдарочниками.
10. Як це завжди буває,
думки містян щодо відновлення каналів розділилися - хтось підтримує ініціативу та готовий терпіти незручності, спричинені будівельними роботами, тоді як інші обурюються, що створення громадських просторів за 20 млн. євро у і так того престижному районі в той час, як у інших районах повно інших проблем це не найкраща інвестиція. Мер міста на це продовжував пояснювати, що головним завданням проекту є не створення місць для відпочинку, а захист міста від повеней.
11. Із космосу зміни за 11 років виглядають так.
12. Зміни на іншій ділянці. Було.
13. Стало.
14. Скульптура поряд, присвячена сторіччю із дня заснування волонтерської організації Deutsche Lebens-Rettungs-Gesellschaft, що вчить правильному поводженню на воді та правилам порятунку тих, хто тоне.
15. Перевтілилася також і площа перед Федеральним адміністративним судом Німеччини.
16.
17. Ділянка поряд.
18. Тут поряд знаходиться університетський кампус, так що студентам є де посидіти з ноутом.
19. Цю ділянку, якщо я не помиляюся, відкрили однією із перших.
20.
21.
22.
23. Ще до того, як воду відкрили, вздовж майбутнього русла у багатьох місцях поставили такі колони, які вночі світяться синім та привчають містян до думки, де знаходиться вода. Вийшло таке капітальне переосмислення акцій руху "Новий берег", які свого часу встромляли в землю вздовж русла каналів дерев'яні кілки.
24. Пройшовши під вулицею, потік йде далі.
25.
26. Цьогоріч розпочалися роботи з відкриття ще однієї частини каналу трохи південніше.
27.
28. У кількох кварталах південніше знаходиться інша частина цього потоку, відкрита значно раніше. Зверніть увагу на віддзеркалений напис, що по-правильному відбивається у воді.
29.
30.
31. Ріка
Парте на півночі від середмістя з'являється, протікаючи перед тим під залізничними коліями центрального вокзалу. У спокійному стані вона виглядає тихонею, однак під час "Столітньої повені" 2002 року цей скромний потічок трохи побуянив та спричинив пошкодження у кількох невеликих містечках на своєму шляху.
32. А тепер переходимо до другої частини нашої розповіді. Все описане раніше є відновленими практично з нуля каналами у самому центрі міста. Але окрім них у Ляйпцигу лишалося чимало діючих каналів далі від центру, які роками стояли забутими та захаращеними. у рамках цієї програми їх також привели до ладу.
33. Тут канали вже проходять серед колишніх промислових споруд району Плагвітц, тому не дивно, що їх не стали закопувати під землю - на сморід мабуть особливо не було кому жалітися.
34. Звісно, з тих часів багато що змінилося. Вода стала чистішою, а стару ткацьку фабрику переобладнали під житло.
35.
36.
37.
38. Зараз цей колись депресивний район активно забудовується.
39. Велику увагу приділяють також і поверненню сюди флори та фауни.
40.
42. Мережа каналів достатньо розгалужена, щоби водити ними екскурсіййні човни.
43. З води відкривається зовсім інший вид на місто.
44.
45.
46. З протилежної сторони будинку вулиця з авто та трамваями, а тут практично сільська пастораль.
47.
48.
49. У цій будівлі знімає свої передачі місцева телестудія.
50. Несподівано.
51.
52.
53. Загалом, канали в місті є лише видимою частиною великого проекту, до якого входять також нові канали та резервні водойми довкола міста, з'єднані між собою системою шлюзів та покликані перерозподілити та відвести велику воду під час повеней. (
фото звідси)
54. І на завершення про ще один водний проект - створення парку озер
Leipziger Neuseenland на південь від міста. На фото з супутника можна оцінити масштами змін - загальна площа озер співставна з площею самого міста і це ще не кінець - тривалість проекту запланована до 2060 року.
55. Раніше на цій території видобували відкритим способом буре вугілля. Перший кар'єр тут перетворили на водосховище іще у 1954 році. А вже у 1990-х роках після об'єднання Німеччин тутешнє вугілля різко стало нікому непотрібне і постало питання - що робити з кар'єрами далі? Зрештою вирішили створити тут гігантську розважальн-рекреаційну територію.
56. Для розуміння масштабу - новоутворене озеро Конспудерзее має має площу понад 4,36 кв.км. та максимальну глибину 54 метри. Загальна площа озер на момент завершення проекту має становити близько 70 кв. км, а вартість рекультивації оцінюється у 3,5 млрд євро.
57. Проект отримав ім'я Neuseeland - Нова озерна земля, яка звучить німецькою як каламбур від назви Нової Зеладії. До речі, подаючи заявку на проведення літньої Олімпіади 2012 року, Ляйпциг планував проводити змагання із греблі, пляжного волейболу та деякі інші.
58. Добратися до озер із центру міста можна велосипедом приблизно за півгодини парками та ось такими доріжками при цьому буквально кілька разів перетинаючи жваві транспортні вулиці.
59. Приїжджаєш, а там ось таке.
60.
61. Можна об'їхати озеро довкола.
62. Є оглядова вежа, з якої можна оглянути панораму Землі озер. Каркас вежі зроблен з дерева і нагорі її відчутно хитає вітром.
63. Вид згори.
64. Парк розваг.
65. Позаду видніється найбільше наразі озеро комплексу - Цвікауер.
66. А це вже вид на Конспудерзее, довкола якого ми щойно їхали.
67.
68. Панорама міста на горизонті.
69.
70.
71.
72. До речі, знаєте, як на пляжі можна відрізнити корінного мешканця Східної Німеччини від західняка?
72. Кажуть, що західняк ніколи не піде купатися, якщо не має із собою плавок, тоді як східняки переважно не зважають це. Може байка, а може і ні.
73. Що ж до озер, то їхня поява спричинила активний розвиток території довкола та наповнення її базами відпочинку, кафе та ресторанами, спортивними базами та житлом.
74.
75.
76. Ось такі проекти. Звісно, тут важко не провести паралелі із львівською історією закопаної під землю Полтви, мрії про відновлення якої періодично виринають то там, то тут. Але коли дивишся на обсяги проробленої тут роботи, стає зрозуміло, що для серйозної розмови про таке у нас потрібно ще дозріти. І не лише фінансово. А поки можемо помріяти. Мріяти ж не заборонено?
Дивіться також:
Як подарувати друге життя покинутій промзоні? Тунель крізь століття