(Untitled)

Jul 13, 2015 22:34


Коли вона остигає, ніби вогонь,
коли вона уповільнюється, мов ріка,
тиша торкається її скронь
і кожної літери на кінчику її язика.

І коли не стає слів,
і мова обриває нитку свою,
голос її стає подібним до полів,
з яких зняли золото врожаю.

Теплий натомлений грунт
ще відчуває в собі тяглість рослин,
і коріння має солодкавість отрут,
і має минущість хвилин.

І ( Read more... )

глибина, чужомоє

Leave a comment

Comments 2

freiah July 14 2015, 10:35:38 UTC
Жаданчик чудовий. На вихідних купила книжечку "Вогнепальні і ножові". Відкриваю навмання ввечері і читаю. майже як ворожіння)

Reply

alina_cannelle July 14 2015, 12:51:03 UTC
а в мене "Динамо Харків" в червоній тканинній обкладинці. краса зовні-краса всередині..)

Reply


Leave a comment

Up