життя якесь стало нервово-насичене, при цьому я можу вплинути на ситуацію дуже мало, а прийняти повністю та заспокоїтись теж не виходить, та й неправильно це б було за відчуттям. вчора я читала "отче наш" перед сном вперше за багато років. і ще дякувала, що діти здорові. якось воно буде.
Запись сделана с помощью
приложения LiveJournal для Android.
Comments 3
Reply
Не знаю, что там у тебя случилось, но очень понимаю, сама хватаюсь хоть за что-то, что не даст крыше съехать, и как здорово, что дети здоровы. Хотела было утешить, мол потерпи,все наладится, но не люблю пустых обещаний. Потому: " ще небуло так, щоб було ніяк. Якось воно буде!"
Reply
Reply
Leave a comment