Я познайомилася з Сашою Праховою три роки назад і з тих пір бачила її по кілька разів на тиждень, вона вчила мене не лише малювати, а і дивитися на речі по-іншому. Це були прекрасні вечори з котами, чаєм, фарбами, пензиками і олівцями. Іноді Саша читала вслух спогади свого батька про Котарбінського, Мурашка, Врубеля та інших художників з якими він
(
Read more... )