Якось так склалося, що з дитинства не подобалось мені ім'я Лариса. Можливо це було зумовлене байдужістю до мене з боку співдитсадочниці, хоча навряд, бо мене цікавили принади інших краленят, можливо фонетична зухвалість цього імені краяла мені слух та відчуття доречності
(
Read more... )
Comments 4
А я був огидився на Олен за ту гидоту Пчілку, але всіх простив за твою.
Reply
як глибоко крає,
розтинає білі груди,
серденько виймає!
Reply
в душі цвітуть якісь квітки урочі,
в душі квітки і зорі золотії,
а на устах слова, але не тії,
усе не ті, що мріються мені,
коли вночі лежу я у півсні.
Либонь, тих слів немає в жодній мові,
та цілий світ живе у кожнім слова,
і плачу я й сміюсь, тремчу і млію,
та вголос слів тих вимовить не вмію…
Якби мені достати струн живих,
якби той хист мені, щоб грать на них,
потужну пісню я б на струнах грала,
нехай би скарби всі вона зібрала,
ті скарби, що лежать в душі на дні,
ті скарби, що й для мене таємні,
та мріється, що так вони коштовні,
як ті слова, що вголос невимовні.
Якби я всіми барвами владала,
то я б на барву барву накладала
і малювала б щирим самоцвітом,
отак, як сонечко пречисте літом,
домовили б пророчистії руки,
чого домовить не здолали гуки.
І знав би ти, що є в душі моїй…
Ох, барв, і струн, і слів бракує їй…
І те, що в ній цвіте весною таємною,
либонь, умре, загине враз зо мною.
Reply
интим знакомства мужчины
виртуальный секс на рабочем столе
секс знакомства в зеленогорске
[url=http://vkontakte.ru/id118387035]www sochi znakomstva ru[/url]
Reply
Leave a comment