Ремонти

Jul 17, 2013 23:24

Минулого разу багато хто налякався фотками, та запевняю вас, не такий страшний чортяка як його малюють.
Того ж року, за кілька вихідних і два тижні відпустки, ми доволі швидко власноруч, без бригади різноробів, підтягнули найнагальніші з ремонтних робіт. Покажу як це відбувалося.



Найстрашнішу задню стіну почистили, помазали глиною. Наскрізну діру заклали уламками цеглин, і замазали в кілька етапів, щоб вона мала змогу краще просохнути. Під одним і другим вікном видно пеньки спиляних дерев, наче б то ясен. Обидва після цього намагалися пускати кілька разів паростки від кореня, та я їх знищив. Інші дерева понад хатою я вже намагався викопувати з коренями, переважно акація, ясен, іноді бузина.



Потім вже стіну побілили вапном. Насправді стіну треба ще мазати глиною вирівняти і кілька разів побілити. Та ми на зиму лишили тоді так. Можливо цього року доробимо.



Передня стіна була в кращому стані, то жінка її помазала і одразу побілила двічі. Крім цього повісили ринви, зроблені із пластикових труб розпиляних навпіл вздовж. Наявність ринв сприяє захисту стін від води яка стікає з даху. Знизу помазали смолою розведеною в солярці.
(Місцеві дивлячись на ці ремонти чомусь одразу вирішили що ми з західної України :)))))

Піч і плитка.
Плитка була розбита металістами, які повитягали з неї саму металеву плиту і дверцята. Ми спершу ще розмірковували чи потрібно нам шукати майстра щоби її полагодити, а згодом вирішили самі взятися за справу.



Повиймали все що було розвалено і погано трималося. Все це намагалися уважно зафіксувати і зрозуміти що де і для чого було.



Почистили з середини і зібрали. Зрозуміло, використовували глину з піском, а не з тирсою. Зліва видно "руську" піч, на щастя через відсутність в своїй конструкції металу, вона не постраждала. Якби вона була зруйнована, її ми навряд би зібрали самотужки. Справа видно металеву духовку, яку металісти не забрали, зняли лише дверцята з неї. Металевої плитки ще не було, її нам пізніше купив і привіз сусід поселенець на моє замовлення.



Пробний розпал. Дивилися чи ніде з печі, а також на горищі не виходить в хату дим.



Взимку на новий рік та навесні ми вже нею опалювалися. Попри те, що якісних дров не було, а палили сушняком, навіть ггілочками завтовшки з палець і менше, дерев'яні уламки, все що на подвірёї і кругом валялося, температура в кімнаті була 15-16 градусів, коли за вікном вночі було до -10 -12. Спершу восени пробували палити самою піччю, але це виявилося неефективно. В ній швидко перегоряють дрова, сама вона розігрівається і набирає тепло довго, поки хоч трохи почне гріти повітря. Плитка же швидше, і зі значно меншою кількістю дров нагріває кімнату, бо має хорошу грубку. Але через це, холодну грубку дуже складно розпалювати, бо немає тяги. Перший раз ми як розпалювали грубку, то зайняло це години дві і напустили повну кімнату диму, потім ще чекали поки вивітрили. Потім зрозуміли що треба запалити піч, в неї більш прямий хід і тому тяга хороша, навіть коли вона холодна. А потім як трохи розігріється димохід, тяга з'являється і в грубці, і тоді розпалити її не напустивши диму набагато легше. Тож піч ми палили тільки для розпалу грубки, або як пекли в ній хліб, або трошки на ніч, щоб спати було тепліше на печі. На фото навколо металевої плитки видно шар побіленої глини, це ми маскували плитку на випадок металістів, поки нас там не було, клали дошку, поверх замазували глиною і накривали килимком. Дверцят поки що в печі немає, бо не були куплені, дрова клали через верх. На ніч закладали товсті дрова (на фото лежать під піччю) щоб не вставати та не підкладати до ранку.

Про освітленя і електрику, сонячні батареї і т.і. я розкажу в одному з наступних постів, а також про воду.

анархо-поселення, село, автономія

Previous post Next post
Up