були часи

[annatka]

Колись мене літературно перло, перло, перепрошую з усіх мозкових щілин. Я писала так багато, шо мені це замінювало пів світу. Може то було шось психічне, як у "Поколінні прозака", але я себе мислити не могла без писання віршів, есеїв, оповідань, замальовок, хоку, верлібрів, просто коротких змістовних фраз. Це мало сенс, мене щось так сильно

Comments

[master_relaxa]

Скоріше це просто система все ж таки бере гору, ті люди які і досі діти у душі, вони і в 40 років здатні видавати ті перли, можливо щоб повернути те щось, треба просто змінити якість постійності у житті, або зробити хоч щось, що на данний момент здається божевіллям, бо саме цими божевіллями ми й живемо :)

[annatka]

може й так, а може просто таке дорослішання..

[master_relaxa]

дорослішання у якому менше див, та приемного ніж у дитинстві, і при цьому не надає ніяких плюсів та переваг? тоді кому потрібно таке дорослішання?)