Допомога славним українським військовим!
Uka Didych написала в себе у фейсбуці, що потрібна допомога на Шуварі у Львові, де збирають допомогу для української армії. Вибачте за тавтологію. )
Оскільки в мене зараз живуть племінниця і невістка, дітей ми завезли в денний табір в кількості 3 штук, трішки розібралися з роботою, і в 3-й годині були на ринку. Перед тим зідзвонилась з Даник Дідич і домовилися, що ми під"їдемо. :-)
Наша задача - збирати продукти, які приносять люди. Розказувати, підказувати, допомогати.
Ми стояли біля от такого плакату і 2-х возиків, які нам дісталися доволі повними - там були і макарони, і консерви, і багато туалетного паперу. :-)
Чесно кажучи, багато не фоткали. Якось не до того, але іноді на телефон робили.
Підійшов до нас чоловік і спитав чи ми завтра будемо. Ми сказали, що так. Чоловік зрадів, сказав, що він тут працює, але раніше нас не помічав, а завтра обов"язково принесе нам продуктів! Ми пообіцяли чекати!
Ще принесла жіночка багато пар шкарпетів. І каже, що коли купувала шкарпетки, то продавець, дізнавшись, що то на потреби армії теж дала штук 15!
Від тих всіх розповідей щемить серце і накочуються сльози...
Десь в 16-30 чоловіки принесли картонні коробки, і ми почали сортувати і складати.
Найбільше принесли тушонки - свинної, яловичої, бичків і кільки в томатному соусі. Ще багато приносять паштетів.
Макаронів було десь 25 кг.
Рослинна олія, гречка, цукор, багато печива, серветки, бинти, одноразовий посуд, цикарки, шкарпетки - список продуктів і речей, які передали добрі люди, був величезний!
В нас були чарівні помічниці-дівчатка і приємні хлопчики, які складали, переписували, рахували продукти. )
Ми все сортували по коробках, підписували їх, і вели окремий список всього того, що нам принесли.
Дякуємо всім, хто не пошкодував ні грошей, ані сил, щоб прийти і передати це все!
А на цій фотці я засняла, як Люда розмовляє з Сергієм Глотовим і він їй показує на телефоні фотки з військовими, яким цю допомогу передають.
І ще Сергій говорив, що вночі листується з військовими, які просять те чи інше - продукти, броники, тепловізори. І що спати доводиться дуже мало ...
Сергій сказав, що сьогоднішні продукти відправлять до Луганська, у аеромобільну бригаду, не будемо називати номер. :-)
Продукти, які швидко псуються Сергій відправляє на полігон у Львів, тому що боїться, що поки ці продукти доїдуть до батальйона в Луганську, в дорозі можуть зіпсуватися.
Поспілкуватися хотілося набагато більше, але спочатку ми працювали, а потім нам треба було мчати за дітьми...
Якась така гламурна фотка вийшла. :-) Хоча, там не до гламуру...Це в самому кінці, коли все було спаковано по коробках.
Чесно кажучи, я дуже втомилася.
По-перше, це дуже складно емоційно. Зазвичай, приносять допомогу люди, які самі не дуже забезпечені. Вони несуть щиро, питають що ще треба, і нас переповнювала невимовна гордість за наших людей.
Коли прийшли Володимир Муравський і Сергій Глотов, в носі ще більше защіпало від вдячності до цих людей, яку робять щоденно важку, але таку потрібну справу...
По-друге, це складно фізично. Стоїмо біля м"ясного павільйону і павільйону Дідо - з обох сторін дуже тягне холодом, оскільки там холодильники... А в кінці треба трошки потаскати банки. Це не дуже важко, але відповідально. )
Але, як ми подумали з Людою, що чоловіки після того, ще і йдуть пакувати, завозити, відправляти на Нову пошту - то що там наша втома! Просто дивуюся цим відважним, невтомним чоловікам, які все роблять для того, щоб наші хлопці в армії були забезпечені всім можливим...
Якщо хтось хоче приєднатися - кожен день на ринку Шувар! Завжди приємно знайомитися з новими, цікавими, відданими людьми.
І давайте пам"ятати, що наша перемога - в наших руках.
Слава Україні! Слава тим людям, які творять історію сьогодні і на все готові заради кращого майбутнього своєї країни!
Оскільки в мене зараз живуть племінниця і невістка, дітей ми завезли в денний табір в кількості 3 штук, трішки розібралися з роботою, і в 3-й годині були на ринку. Перед тим зідзвонилась з Даник Дідич і домовилися, що ми під"їдемо. :-)
Наша задача - збирати продукти, які приносять люди. Розказувати, підказувати, допомогати.
Ми стояли біля от такого плакату і 2-х возиків, які нам дісталися доволі повними - там були і макарони, і консерви, і багато туалетного паперу. :-)
Чесно кажучи, багато не фоткали. Якось не до того, але іноді на телефон робили.
Підійшов до нас чоловік і спитав чи ми завтра будемо. Ми сказали, що так. Чоловік зрадів, сказав, що він тут працює, але раніше нас не помічав, а завтра обов"язково принесе нам продуктів! Ми пообіцяли чекати!
Ще принесла жіночка багато пар шкарпетів. І каже, що коли купувала шкарпетки, то продавець, дізнавшись, що то на потреби армії теж дала штук 15!
Від тих всіх розповідей щемить серце і накочуються сльози...
Десь в 16-30 чоловіки принесли картонні коробки, і ми почали сортувати і складати.
Найбільше принесли тушонки - свинної, яловичої, бичків і кільки в томатному соусі. Ще багато приносять паштетів.
Макаронів було десь 25 кг.
Рослинна олія, гречка, цукор, багато печива, серветки, бинти, одноразовий посуд, цикарки, шкарпетки - список продуктів і речей, які передали добрі люди, був величезний!
В нас були чарівні помічниці-дівчатка і приємні хлопчики, які складали, переписували, рахували продукти. )
Ми все сортували по коробках, підписували їх, і вели окремий список всього того, що нам принесли.
Дякуємо всім, хто не пошкодував ні грошей, ані сил, щоб прийти і передати це все!
А на цій фотці я засняла, як Люда розмовляє з Сергієм Глотовим і він їй показує на телефоні фотки з військовими, яким цю допомогу передають.
І ще Сергій говорив, що вночі листується з військовими, які просять те чи інше - продукти, броники, тепловізори. І що спати доводиться дуже мало ...
Сергій сказав, що сьогоднішні продукти відправлять до Луганська, у аеромобільну бригаду, не будемо називати номер. :-)
Продукти, які швидко псуються Сергій відправляє на полігон у Львів, тому що боїться, що поки ці продукти доїдуть до батальйона в Луганську, в дорозі можуть зіпсуватися.
Поспілкуватися хотілося набагато більше, але спочатку ми працювали, а потім нам треба було мчати за дітьми...
Якась така гламурна фотка вийшла. :-) Хоча, там не до гламуру...Це в самому кінці, коли все було спаковано по коробках.
Чесно кажучи, я дуже втомилася.
По-перше, це дуже складно емоційно. Зазвичай, приносять допомогу люди, які самі не дуже забезпечені. Вони несуть щиро, питають що ще треба, і нас переповнювала невимовна гордість за наших людей.
Коли прийшли Володимир Муравський і Сергій Глотов, в носі ще більше защіпало від вдячності до цих людей, яку робять щоденно важку, але таку потрібну справу...
По-друге, це складно фізично. Стоїмо біля м"ясного павільйону і павільйону Дідо - з обох сторін дуже тягне холодом, оскільки там холодильники... А в кінці треба трошки потаскати банки. Це не дуже важко, але відповідально. )
Але, як ми подумали з Людою, що чоловіки після того, ще і йдуть пакувати, завозити, відправляти на Нову пошту - то що там наша втома! Просто дивуюся цим відважним, невтомним чоловікам, які все роблять для того, щоб наші хлопці в армії були забезпечені всім можливим...
Якщо хтось хоче приєднатися - кожен день на ринку Шувар! Завжди приємно знайомитися з новими, цікавими, відданими людьми.
І давайте пам"ятати, що наша перемога - в наших руках.
Слава Україні! Слава тим людям, які творять історію сьогодні і на все готові заради кращого майбутнього своєї країни!