Вітаю всіх гордих і нескорених з днем незалежності! Мушу визнати, що мій попередній пост виявився провокацію і містить неправдиву інформацію про Віктора Федоровича і Ніколайянича - вони не поїхали з Києва, зібрали на Майдані "торжествєнноє мєропріятіє" в кращих традиціях КПУ і помолилися "за прєзідєнта, праітєльство, дєржаву і народ єя" у Лаврі...
А коли Федрч намагався співати гімн під час підняття прапора, мені навіть здалося, що злочинці, які хочуть його вбити, ставляться до нього однобоко й несправедливо. Ні, подумав, щось в ньому є таке щире, людське, і може, навіть, о Боже, він має українське серце! Але чому на головному каналі молебень за Україну транслювався тільки з богослужіння Московського патріархату? Ні, зрозумійте правильно... На відміну від московських гастролерів з попсою про русскій мір і святіших гостей, що пересуваються на 17 джипах, я з повагою ставлюся до постаті самого київського митрополита Володимира, але це не єдина церква для незалежної України, хам цього не знає? Ох мені вже цей духовний просвітитель...
Що за прикол такий - починати урочисту промову на головне свято країни зі слів "попередня помаранчева команда..."! Це саме те, що потрібно чути суспільству, саме те, що визначає сенс свята? Я бачу, Віктор Федрч щиро хоче щось 24 серпня відсвяткувати, але йому до кінця незрозуміло, що він святкує і з чим вітає. От і виходить щось середнє між 7-м листопада і "широкай мааасковскай пасхай" (мп).
Петлюрівська символіка так і не змогла приховати щирого совку, може, вона взагалі їм заважає?