Наболіле...

[apricot_girl]

Привіт...

Давно не писала бо... бо події останнього півріччя в Україні тримали мене в якомусь напруженні... про політику і без того було багато написано і запостано в нет... а зараз якось наче відпустило, чи може, ми уже звикли до того, що кожен день жертви, що кожен день неспокій... якось так. Я люблю Україну, без політики і навіть з людьми, які

Comments

[andrusska]

Очень похоже кричат сейчас мысли в моей голове!
Последние пол года боль, тревога, злость, снова боль...
Меня больше всего пугает, что "те же люди, только в профиль" захотят освобождать и юг Украины, где я живу. И куда бежать?
Больше всего меня страшит мысль жить в России, такой же совковой, как и раньше.

[apricot_girl]

Трамайтесь, ніколи не здавайтесь, розказуйте людям правду, піднімайте їхню свідомість як громалян України. Господь з нами і я вірю, що він нас не залишить.

[sinful_witch]

нам всім зараз дуже важко: неможливо себе працювати примусити, постійно йкийсь неспокій і страшенно хочеться плакати, а новини - краще б не читати, але якось не виходить. я собі кажу, що мій малюк змінюється і росте щодня, тому треба максимально абстрагуватися від всього і цілувати його пухкенькі ніжки, гуляти, малювати, танцювати, разом пекти шоколадні кекси.... і сподіватися на краще

[apricot_girl]

Ви молодець! Я теж стараюсь не розкисати ) але інколи погані новини і сумний настрій бере наді мною гору (