(Untitled)

[aquarelna]

       Коли я кажу, що не дивлюсь телевізор - це не зовсім правда: не дивлюсь зумисне, а мимоходом - запросто. Ось так вчора судилося побачити репортаж про рідновірів. Вони збираються на купальські свята й проводять посвяти своїх дітей. Церемонія різниться в залежності від віку й статі дитини. 13-річним хлопчакам доводиться десять днів провести в

Comments

[smijana]

..не в моїх правилах говорити поза очі щось критичне, але я би і в очі сказала

[aquarelna]

Ну от, понаписувала, а відповісти нема чого. Я особисто нічого не знаю про тих людей. Просто це два шматочки випадково просоченої через мою броню байдужості інформації, які я пов’язала. Можливо, безпідставно - за моїми припущеннями спільного не стоїть вивчення теми. Я не спеціаліст ні разу ні з психології, ні з етнографії. Навіть не любитель. (
Армія - ні, я не бажаю такої долі своїй дитині. Він інший, в нього нема задатків бути там своїм. На щастя. Хоч я і працювала тісно з колишніми військовими, нормально з ними працюється.
Особисті рекомендації - це великий плюс, дякую, додам в закладки на майбутнє.

Можливо, просто здалося, але відчувся твій запал. Це приємно.

[smijana]

..щодо запалу - майже завжди переймаюся тим чим пишу.. вірніш, пишу у відповідь на те, що запалює. :)

ну, я мала на увазі армію тимчасову - як спосіб виховання волі, поняття "мушу", "треба" і іншого.. це дає змужніння, при чому всім хто перейшов через те "мушу". ..в якомусь сенсі недоспані ночі молодих мам з немовлятками - це теж "ініціація" свого роду. В принципі, не обов'язково армія, щось таке має відбутися.. та ті ж самі походи в Карпати - і то дають можливість випробувати себе. чи спортивні ситуації, ще якісь..

Може й не шукати навмисне, просто реагувати на те що життя підкидає, використовувати можливості.. є задум - будуть і умови надходити для здійснення. :)

[aquarelna]

в мене навпаки, коли всі вже з запалом обговорили якусь тему і побігли жити далі, я тільки просинаюсь. ) мені треба час. не на обдумування. просто час. якісь там реакції по прийняттю чи відторгненню відбуваються поза моїм усвідомленням.
і все, чого нема в мені, дуже подобається. і здається фантастикою. Сміяночко, ти одна з таких фантастичних в моєму сприйнятті людей.

[liseol]

Захоплена твоєю рішучістю, вона ж бо свідчить, що ти не лінуєшся працювати над вихованням сина і маєш позитивні результати. А мною страх зумів настільки оволодіти, що він мене просто з'їдає, а все від неспроможності навчити, певно. Моєму дядьку вже 16, а я повсякчас намагаюсь щадити свою нервову систему, але від цього коло все більше замикається, і все виглядає ще складнішим для обох))

[aquarelna]

Якраз навпаки! я лінива і лінуюся робити все те, що роблять правильні мами.) зокрема, виховувати.))
Просто мені пощастило з дитиною. Я вчусь у нього.

"... від неспроможності навчити" - чому навчити? забивати цвяхи? повір, навчиться сам як треба буде. ти любиш його, а значить любити вже навчила власним прикладом. він твоє саме дороге і в тому причина страху.
моєму 11. зараз в таборі. думаєш, я не поривалась співчувати йому?

а в 16-ть просто не буває. дивно було б, якби було просто.

[liseol]

Дякую). Мені дуже до смаку прийшлися твої заспокоювання моєї совісті). Теж думаю, що "такими" народжуються, тож моя ситуація з тих, що потребує зусиль).
Бажаю твоєму хлопчику доброго оточення у таборі та багато приємних вражень від відпочинку, а тобі - суттєвих причин для радості та спокою за нього))).

[aquarelna]

Не зрозуміла якими "такими" народжуються і в чому тобі слід прикладати зусилля, але ти мене зви, як знадобиться погляд третьої сторони. (Ага, якось нахабно з мого боку). Одноразово в якості експерименту.
Можливо, то ніяка не совість, а відсутність поблажливості до себе.

Дякую за побажання. Хлопчик зовсім скоро стане моїм оточенням - сьогодні останній день у таборі.

[aquarelna]

Привіт! Не мала змоги відповісти одразу. на жаль.

Вдома. Одразу накинувся на телевізор і комп'ютер, доступу до яких там не мав. Вражень щоб ділитись вистачило лише на час поки повертались додому.)

А в мене тихий, туманний,не то у спогадах минулого, не то у передчуттях майбутнього щемкий настрій.
Про дітей http://dnevnik.bigmir.net/article/889957/
Чоловік сказав - фігня. Але хтось має мислити логічно у цьому матеріальному світі.
Дякую за побажання. Доброго ечора!

[smijana]

..от, знайшла! а я думаю - звідки у мене ідея з'явилася про обряд посвячення для своєї підростаючої дівчини, Стрільця, яка як і багато представників свого знаку, дуже любить ритуали різні

[aquarelna]

дуже приємно. (трохи не те слово, надто узагальнене, але хай хоч так) це вперше, коли від мого щоденника виявилась користь.

впевнена, втілення ідеї в твоєму виконанні буде чудовим: час ще є обдумати деталі, але мені здається, ти б і експромтом знайшла потрібні слова. тільки ганчірочки рекомендую з мікрофібри. бачила в Метро в наборі різних кольорів і текстури дуже дешево, близько 20 грн. тому собі і не купила.)
і обов'язково з косметики щось подарувати. так, щоб разом в різноманітті пахощів-кольорів вибирати.

наші давні предки мали коротше життя, от і поспішали все встигнути. тобто наше затяжне дитинство - це розкіш, яку не могли тоді собі дозволити. ми вже є у касті вищих.))

в мене відчуття, що ти все робиш правильно. не лише стосовно цієї теми. я не мислю так розгорнуто, тому мені цікаве все твоє.

[smijana]

..не знаю, може мені сподобалася б і мікрофібра, але зі старої бавовни чи бавовняного трикотажу виходять такі красні ганчірки що ну - забирають все що треба і "слухняні", податливі в руках, якісь "живі" в контакті, не хімічні.. :)
мабуть, сила звички. :)

дякую на добрім слові, і окремо за поради щодо косметики, так!! як це я забула, вже як по всім іпостасям - то по всім, і це потрібно.
Хоча у неї вже і так дещо є, але далеко не все. :))