Возись воно все конем

Apr 18, 2018 09:22

Як українські воли пішли на звалище історії

У попередній серії розповідається, що віл став популярним серед українських селян за невибагливість і високу залишкову вартість. Вола не треба підковувати, у нього дешева і проста упряж, він дає цінний гній,  а старого чи травмованого можна вигідно продати на м'ясо (у старих кулінарних книгах яловичина ( Read more... )

Leave a comment

Comments 6

oraushenbah April 18 2018, 20:40:31 UTC
Вікіпедія пише, що це кастровані бугаї, тому вважай що майже бачив.

Reply

archervarius April 19 2018, 08:05:58 UTC
бугай - це люта машина убивства. до бугая масою в 1400 кг ближче, ніж на 30 метрів підходить страшно. а віл - це сумирна тиха скотинка, принципово нездатна до злоби. один погонич може керувати 6 парами волів! ета раз

і ще: все-таки віл - це в першу чергу українська сіра порода, з великими рогами. а зараз племінні бугаї трохи по-іншому виглядають. ета джва

Reply


inork April 25 2018, 13:46:48 UTC
Все це безумовно дуже цікаво. М'яко натякну як випадковий гість блогу, що минуле і особливо теперішнє істот двоногих прямоходячих часами буває не менш захопливе, ніж описані перипетії життя чотирикопитних. Це я до того, що вже років зо 5 у вашому блозі не оновлювалися такі теги, як спогад, ізмишлізми, критиканство, роздуми, педагогіка, освіта і т. п., які свого часу прочитав з інтересом.

Reply

archervarius April 25 2018, 21:35:07 UTC
ох, ЖЖ, виявляється, живий)

за ці роки я перейшов у стан "молодого батька", і часу (а більше - сил) толково писати про художку щось бракує. з педагогікою відчуваю, що вже плаваю у предметі. а критиканство переїхало в Фейсбучик.

втім, обіцяю писати активніше

Reply

inork April 26 2018, 18:42:49 UTC
Якщо вже зайшла мова про художні книжки, то хочу спитати: є в Україні хороші письменники, що пишуть не жанрову літературу? Або писали раніше, року так з 1990. Для мене це незвіданий простір, я здебільшого класику читав.

Reply

archervarius April 27 2018, 10:36:03 UTC
Я б не рекомендував витрачати час на українську літературу, хіба що є інтерес саме до неї. З ранніх 90-х вже класичні твори Андруховича (тріада), з більш-менш сучасних - "Ворошиловград" Жадана. "Музей покинутих секретів" - дуже сиро написаний, хоч і в багатьох моментах цікавий. Подивіться читацький щоденник у цьому блозі

Reply


Leave a comment

Up