Мішель Фуко. Народження клініки (насилу прочитано)
Сєй шедевр аццької муті жив у рюкзаку на протязі двох місяців. Їй-богу, було простіше народити їжака (чи гризти класичну літературну кирпичину), ніж читати твір Фуко. Але оскільки "Фаланстер" отримав за нього 150 рублів, то бачили очі, що купували - читайте хоч повилазьте.
Мишель Фуко. Рождение клиники. М, 1998.
Знову-таки culture studies - дослідження культури через окремий її складник - в даному випадку медицину. В центрі питання хвороби та її лікування. Філософ спускається "донизу" аж до античності, але основну увагу приділяє Великій французькій революції - часу, коли формувалася нова школа медицини.
Концепція Фуко така: первісно хвороба була феноменом, який кожен лікар у кожного хворого вивчав ізольовано. Завдання лікаря було не стільки лікувати, скільки прогнозувати (вилікуватися може лише сам організм). Медицина змішувала суть і прояви (симптоми хвороби) - тобто, наприклад, запалення бронхів (причина) і кашель (наслідок і прояв) сприймалися як речі одного порядку, між собою пов'язані лише фактом хвороби.
Теоретичне, класифікаційне навчання лікарів в середньовічних університетах стало анахронізмом, який почали виправляти наприкінці XVIII століття. Тоді було поєднано 2 напрямки підготовки лікарів - "від теорії" та "від практики". Сучасний поділ на лікарів та фельдшерів - відголос саме тих процесів.
В ХІХ столітті медицина розвивається від вивчення хвороб до вивчення патологічних реакцій - відступів від норми існування людського організму (саме поняття норми, спільної для всіх, потребувало неабияких інтелектуальних зусиль свого часу).
Думки
- Книга категорично нечитабельна. Виклад ідей млявий, розтягнутий, автор інколи заглиблюється у деталі, які перетворюються на шум. Дочитавши сторінку, забуваєш її початок. Доводиться вести короткі виписки ходу ідей) Можливо, до гидотності тексту доклали руку перекладачі - книга видана мало не підпільно мізерним тиражемю
- Історія клініки - штука надзвичайно цікава. Життя і смерть як межові стани, і хвороба як перехідний етап - прекрасний лакмусовий папірець усієї гуманітарної та природничої думки будь-якого періоду. Об'єкт для дослідження Фуко вибрав геніальний.
- Історія медицини - штука дуже повчальна. З одного боку, багато сучасних знань тягнуться з минулого. З іншого, шанси склеїти ласти від апендициту не так давно були біля 100%. "Такі от справи" © Воннегут
Висновок: нечитабельна книга на цікаву тему. Рекомендується любителям цього діла. Цього діла для книги треба багато, бо просто так не розберешся.
Мишель Фуко. Рождение клиники. М, 1998.
Знову-таки culture studies - дослідження культури через окремий її складник - в даному випадку медицину. В центрі питання хвороби та її лікування. Філософ спускається "донизу" аж до античності, але основну увагу приділяє Великій французькій революції - часу, коли формувалася нова школа медицини.
Концепція Фуко така: первісно хвороба була феноменом, який кожен лікар у кожного хворого вивчав ізольовано. Завдання лікаря було не стільки лікувати, скільки прогнозувати (вилікуватися може лише сам організм). Медицина змішувала суть і прояви (симптоми хвороби) - тобто, наприклад, запалення бронхів (причина) і кашель (наслідок і прояв) сприймалися як речі одного порядку, між собою пов'язані лише фактом хвороби.
Теоретичне, класифікаційне навчання лікарів в середньовічних університетах стало анахронізмом, який почали виправляти наприкінці XVIII століття. Тоді було поєднано 2 напрямки підготовки лікарів - "від теорії" та "від практики". Сучасний поділ на лікарів та фельдшерів - відголос саме тих процесів.
В ХІХ столітті медицина розвивається від вивчення хвороб до вивчення патологічних реакцій - відступів від норми існування людського організму (саме поняття норми, спільної для всіх, потребувало неабияких інтелектуальних зусиль свого часу).
Думки
- Книга категорично нечитабельна. Виклад ідей млявий, розтягнутий, автор інколи заглиблюється у деталі, які перетворюються на шум. Дочитавши сторінку, забуваєш її початок. Доводиться вести короткі виписки ходу ідей) Можливо, до гидотності тексту доклали руку перекладачі - книга видана мало не підпільно мізерним тиражемю
- Історія клініки - штука надзвичайно цікава. Життя і смерть як межові стани, і хвороба як перехідний етап - прекрасний лакмусовий папірець усієї гуманітарної та природничої думки будь-якого періоду. Об'єкт для дослідження Фуко вибрав геніальний.
- Історія медицини - штука дуже повчальна. З одного боку, багато сучасних знань тягнуться з минулого. З іншого, шанси склеїти ласти від апендициту не так давно були біля 100%. "Такі от справи" © Воннегут
Висновок: нечитабельна книга на цікаву тему. Рекомендується любителям цього діла. Цього діла для книги треба багато, бо просто так не розберешся.