Львів, який втратили не ми. Марек Краєвський, "Числа Харона"
Під час останнього набігу на "Є" прикупив модного дюдика, щоб бути в курсі...
Марек Краєвський. Числа Харона / Пер. з пол. Божени Антоняк. - Львів : Урбіно, 2011
Про що: Львів, 1929 рік. Едвард Попельський, вигнаний з поліції за скандал, береться розслідувати таємничі убивства, на місці яких злочинець залишає послання, написані на івриті. Далі - детективний сюжет))
Що цікавого: довоєнний Львів. Власне, більш нічого цікавого у книзі немає. Але картини побуту міжвоєнного польсько-єврейського Львова заслуговують на увагу. Сторожі, польські пані та панове, ресторани, курви та графи складаються у фон роману. Про цей час ми знаємо з художніх текстів небагато, зазвичай історичні екскурси Галичини стосуються давнішого часу - "мамуні Австрії" та інших ерцгерцперців. Щось подібне було в Андруховича в "Дванадцяти обручах", але видно, що Краєвський краще знає побут і мислення того часу. Сите "ресторанне" життя чиновників, гримуча суміш католицької моральності та загального блядства плюс характерний львівський говір (причому це говір у польській мові, гарно переданий перекладачем). Сумарно картинка схожа на бабелівську Одесу, але готично-нічна. Взагалі тональність опису Львова явно ностальгійна, але без істерик за втраченою територією.
Про сюжет. Кабалістично-математична містика уже була - в фільмі Аронофськи "Пі", де уже прокручувалися вузлові моменти роману Краєвського - коди в Біблії, математичні формули, що є ключем до усього світу, фанатики, властолюбці, лінгвісти, математики. Запах вживаного від інтриги сильний. При цьому автор сам закладає у текст бомбу Абсолюту - за текстом кілька людей мають доступ до Абсолютного знання, але ні на що, крім убивства проститутки, його не вистачає. Взагалі, описи магічних числових і буквенних квадратів виглядають як непришийкобиліхвіст. Дуже вже близько виглядають складні функції, послідовність єврейський літер і можливість вичислити долю людини за її ім'ям і професією. Така от хитра функція: додати кілька цифр - і вся доля на долоні. При цьому поріг розуміння такого знання досить низький - людина, що має середні знання алгебри, може його осягнути. Це вже не знання, а заклинання)
І головна бугагашенька (для прочитання виділити мишею): головний лиходій - дворецький!
Герой. Штучний. Хвороба сучасних детективів. Математик (сильний), лінгвіст (професійний), поліцай (крутий), йобар (теж нівроку) - не вистачає літери S на грудях і трусів поверх штанів. Для контрасту у нього зорова епілепсія (ага, в польській поліції медоглядів не було) і пристрасть до блядства, яка нормально поєднується з романтичним коханням.
Традиційно: текст перекладений доладно і вичитаний. Приємно!
Висновок: цікаво про Львів, не дуже - про детектив. На вечір з печивом і лимонадом піде.