Неочевидні цікавинки. Стівен Левітт, "Фрікономіка" + "Суперфрікономіка"
Перша книга перекочувала з гуртожитської полички коханої на нашу сімейну. Другу закинув на кіндлу і спожив у метро за 2 дні.
Стивен Д. Левитт, Стивен Дж. Дабнер. Фрикономика. Мнение экономиста-диссидента о неожиданных связях между событиями и явлениями (2010)
Стивен Д. Левитт, Стивен Дж. Дабнер. Суперфрикономика (2010)
Про що. Молодий американський економіст професійно займається аналізом суспільно-політичних процесів. Для книги він вибрав кілька "чіпляючих", максимально гострих, і на їх прикладі показує користь від детального розбору факторів впливу.
При цьому намагається знайти аналогії у різнорідних явищах. Наприклад, розділ про пошук "точки перелому", у якій аналіз процесу буде максимально ефективним на мінімальному масиві даних, називається "Що спільного у шкільних вчителів та борців сумо". Відповідь: і ті, і ті схильні до шахрайства. А виявити його можна в момент, коли результати праці, які теоретично від років роботи, можуть серйозно вплинути на майбутнє людини. При цьому результат повинен залежати від стороннього, з яким можна домовитися.
Частина, де розповідається про унікальність інформації як рушій певних видів бізнесу, зветься "Що спільного між Ку-Клукс-Кланом та ріелторами". Далі іде детальний розбір явищ, у яких унікальність інформації (та захист цієї унікальності) є основою процесу.
Значна частина книги присвячена іграм статистики. Вправно жонглюючи цифрами, автор показує, що іти додому п'яним куди небезпечніше, ніж їхати на авто "під газом". Або що наявність удома басейну набагато небезпечніша для дитини, ніж заряджена рушниця в шафі. З цікавих висновків - що дозвіл абортів вплинув на зменшення злочинності в 90-х набагато сильніше, ніж усі інші заходи.
Про економіку. Її у тексті мало, це радше популярна соціологія, навіть social studies за аналогією до culture studies (через часткове явище суспільства до загального). При цьому автор надто часто спускається до рівня "для чайників", намагаючись у першу чергу зацікавити голосними фразами, а потім докопатися до суті. Тобто по-суті це навіть не популярна наука, а від-наукові цікавинки.
В науковому вимірі я не спеціаліст, але видається, що часто кореляція факторів, а особливо вектор кореляції (що на що впливає) притягнуті за вуха. Як тут не згадати "глобальне потепління та кількість піратів". До речі, про глобальне потепління в другій книзі великий розділ.
Ложка дьогтю. Книга перемішана з огидно-солодкавими пасажами про те, який автор молодець, геній, дисидент і вапше. Хвали мене моя губа))
Висновок: непогана книга в жанрі "Вокруг света". Рекомендується любителям поп-науки та людям, що займаються аналізом даних.
Стивен Д. Левитт, Стивен Дж. Дабнер. Фрикономика. Мнение экономиста-диссидента о неожиданных связях между событиями и явлениями (2010)
Стивен Д. Левитт, Стивен Дж. Дабнер. Суперфрикономика (2010)
Про що. Молодий американський економіст професійно займається аналізом суспільно-політичних процесів. Для книги він вибрав кілька "чіпляючих", максимально гострих, і на їх прикладі показує користь від детального розбору факторів впливу.
При цьому намагається знайти аналогії у різнорідних явищах. Наприклад, розділ про пошук "точки перелому", у якій аналіз процесу буде максимально ефективним на мінімальному масиві даних, називається "Що спільного у шкільних вчителів та борців сумо". Відповідь: і ті, і ті схильні до шахрайства. А виявити його можна в момент, коли результати праці, які теоретично від років роботи, можуть серйозно вплинути на майбутнє людини. При цьому результат повинен залежати від стороннього, з яким можна домовитися.
Частина, де розповідається про унікальність інформації як рушій певних видів бізнесу, зветься "Що спільного між Ку-Клукс-Кланом та ріелторами". Далі іде детальний розбір явищ, у яких унікальність інформації (та захист цієї унікальності) є основою процесу.
Значна частина книги присвячена іграм статистики. Вправно жонглюючи цифрами, автор показує, що іти додому п'яним куди небезпечніше, ніж їхати на авто "під газом". Або що наявність удома басейну набагато небезпечніша для дитини, ніж заряджена рушниця в шафі. З цікавих висновків - що дозвіл абортів вплинув на зменшення злочинності в 90-х набагато сильніше, ніж усі інші заходи.
Про економіку. Її у тексті мало, це радше популярна соціологія, навіть social studies за аналогією до culture studies (через часткове явище суспільства до загального). При цьому автор надто часто спускається до рівня "для чайників", намагаючись у першу чергу зацікавити голосними фразами, а потім докопатися до суті. Тобто по-суті це навіть не популярна наука, а від-наукові цікавинки.
В науковому вимірі я не спеціаліст, але видається, що часто кореляція факторів, а особливо вектор кореляції (що на що впливає) притягнуті за вуха. Як тут не згадати "глобальне потепління та кількість піратів". До речі, про глобальне потепління в другій книзі великий розділ.
Ложка дьогтю. Книга перемішана з огидно-солодкавими пасажами про те, який автор молодець, геній, дисидент і вапше. Хвали мене моя губа))
Висновок: непогана книга в жанрі "Вокруг света". Рекомендується любителям поп-науки та людям, що займаються аналізом даних.