Альтернативно безкоштовний оцет . Інший Київ
Ця книга активно піарилася в Уанеті в останній місяць, як професійний києвознавець вирішив почитати)
Альтернативний путівник Києвом «Інший Київ», 2012. - 143 ст.: 43 іл. (кач-кач)
Гарний путівник має бути цікавим, достовірним, корисним. Альтернативний путівник - щонайменше цікавим та несподіваним несподіваних граней місцевості, на те і "альтернатива".
Під "самвидавівською" обкладинкою ховається добірка дописів про Київ, яким його знають автори. Серед них - Київ футбольний, радянський, "атмосферно-тусовочний", велосипедний, весільний, хмільний.
Дописи - у газетно-ЖЖному форматі, автори розповідали що їм цікаво - складається враження, що читаєш свою френдстрічку. І тут фішка книги - якщо вам цікава тема, то читання має якийсь сенс. Рівень цікавості та несподіваності передає уривок: "одне з найстаріших (лолшто?) київських кафе «Ярослава». Навряд чи його можна назвати унікальним, дивовижним чи чарівним - звичайна радянська кав’ярня, але тут продають смачні пиріжки з різною начинкою".
Десь на середині чуються звуки лютого баяна, дивно, що ніхто не написав про клітку з воронами і найменший ліфт. Втім, є дописи про ринок секонду на Лісовій, напіврозвалений стадіон "Старт" та кілька забутих розливайок на Прорізній. Іноді розповіді перериваються довгими міркуваннями про сучасну культуру тощо. Проситься "під кат") Часом автори самі не розуміють до ладу, про що пишуть. Наприклад, судячи з тексту, Алевтина Кахідзе не дуже знає, звідки ростуть ноги у вивіски "Товариш і маузер" на Більшовику. Плаває в історії та архітектурі Анна Хвиль, можна шукати ще бліх, але це не академічне досліження.
Випадає з обойми нарис Цалика про вклад різних націй у культуру старого Києва. Текст строгий і професійний, костюм історика серед кумедних хіпстерських лахів.
Стилістичної довершеності книзі надає безкоштовне розповсюдження через Обрій.стор. Як безкоштовна вона має свій сенс, годиться для читання в туалеті чи транспорті. Платити гроші за жежешечні тексти - немудро.
Загалом, типовий молодіжний проект - не дуже цікавий, не дуже актуальний, з претензією на оригінальність, "може бути може не бути".
Висновок: ліки від нудьги посередньої якості. ЖЖ на папері. Рекомендується любителям етого дєла.
Альтернативний путівник Києвом «Інший Київ», 2012. - 143 ст.: 43 іл. (кач-кач)
Гарний путівник має бути цікавим, достовірним, корисним. Альтернативний путівник - щонайменше цікавим та несподіваним несподіваних граней місцевості, на те і "альтернатива".
Під "самвидавівською" обкладинкою ховається добірка дописів про Київ, яким його знають автори. Серед них - Київ футбольний, радянський, "атмосферно-тусовочний", велосипедний, весільний, хмільний.
Дописи - у газетно-ЖЖному форматі, автори розповідали що їм цікаво - складається враження, що читаєш свою френдстрічку. І тут фішка книги - якщо вам цікава тема, то читання має якийсь сенс. Рівень цікавості та несподіваності передає уривок: "одне з найстаріших (лолшто?) київських кафе «Ярослава». Навряд чи його можна назвати унікальним, дивовижним чи чарівним - звичайна радянська кав’ярня, але тут продають смачні пиріжки з різною начинкою".
Десь на середині чуються звуки лютого баяна, дивно, що ніхто не написав про клітку з воронами і найменший ліфт. Втім, є дописи про ринок секонду на Лісовій, напіврозвалений стадіон "Старт" та кілька забутих розливайок на Прорізній. Іноді розповіді перериваються довгими міркуваннями про сучасну культуру тощо. Проситься "під кат") Часом автори самі не розуміють до ладу, про що пишуть. Наприклад, судячи з тексту, Алевтина Кахідзе не дуже знає, звідки ростуть ноги у вивіски "Товариш і маузер" на Більшовику. Плаває в історії та архітектурі Анна Хвиль, можна шукати ще бліх, але це не академічне досліження.
Випадає з обойми нарис Цалика про вклад різних націй у культуру старого Києва. Текст строгий і професійний, костюм історика серед кумедних хіпстерських лахів.
Стилістичної довершеності книзі надає безкоштовне розповсюдження через Обрій.стор. Як безкоштовна вона має свій сенс, годиться для читання в туалеті чи транспорті. Платити гроші за жежешечні тексти - немудро.
Загалом, типовий молодіжний проект - не дуже цікавий, не дуже актуальний, з претензією на оригінальність, "може бути може не бути".
Висновок: ліки від нудьги посередньої якості. ЖЖ на папері. Рекомендується любителям етого дєла.