Хорватская поэзия: Миленко Ергович

[ariuslynx]

Оригинал взят у romantik3 в

ЗАГУБЛЕНИЙ ПЕРСТЕНЬ

Мій кузен Руді у Фойниці миє золото
Взуває чоботи, бреде через річку, форель його ходу впізнає
Бо щоліта, як настає липень, а за ним серпень
Мій кузен Руді у Фойниці проводить відпустку
Ріка й місцевість однаково звуться, декого це дивує
Це нагода заплутатися добряче
Від плутанини він лікує цей світ, миючи золото
Замість ловити рибу, збирати суниці й шукати гриби під буками
Він збирає золото в річці, яка була золотою
Більше не є, бо шукачі втратили віру
Мій кузен Руді має стільки віри, що по церквах її продавати може
Коли назбирає достатньо золота, перстень йому зробить
Найкращий ювелір у місті
І тоді він вночі покотить його вздовж нашої вулиці
І хто знайде - тому й дістанеться.

Переклад з хорватської Катерини Калитко