Лукомір - село у Боснії, населений пункт, що знаходиться на висоті майже 1500 м і вище вже нема. Розташоване воно на вершині гори Бєлашніца. У селі знаходяться старі автентичні хатки, яким по 100 років і більше. До нього веде одна єдина неасфальтована дорога, яку зимою засипає так, що ні вїхати у село ні виїхати з нього просто неможливо.
Тобто ви зрозуміли про що я? :)
І вчора ми в то село нарешті потрапили! Роверами! Лукомір - прекрасний, люди в ньому - прекрасні, і 15 км дороги в один бік - прекрасні)
Отже їхали ми їхали
і милувались красотами
Красот насправді було набааагато більше, але нема особливо змоги, їдучи на ровері, це все знимкувати
А ось і Лукомір.
Жінки у цьому селі досі ходять у традиційному одязі. І хатки теж традиційні - нема жодної нової.
Ця бабуся живе сама самісінька, бо всіх своїх пережила. Зараз вона досить відома, бо стала головною героїнею документального фільму про Лукомір, який нещодавно знімали голандці.
А це інші місцеві бабусі
І не лише бабусі, але всерівно місцеві
А це по дорозі назад. Бачили ще одне стадо вівечок)
Вівечок охороняв страшний псюра
Який ходив по вівечках
А потім він побачив нас
І побіг нападати!
І напав!
Ну і краєвиди
І ше мені соромно шо через свою лінь загруженість на роботі не пишу детальний репортаж про все що вчора було і про сам Лукомір, бо ж воно вартує того. Але прастітє.