Вже майже місяць, як ми у Львові. На цьому наполягали практично всі: батьки, друзі, шеф… За мене хвилювались, щодня я отримувала повідомлення в скайп, мовляв, чи все добре. Майже як день народження - про тебе раптово згадують всі. Хоча це дещо й приємно, адже є люди, яким ти дійсно не байдужий.
Їхати було морально тяжко. Тяжко залишати друзів, тяжко
(
Read more... )
Comments 4
а як боротись з гівном навколо, то навіть не знаю шо тобі сказать. я відмежена від того всього і розумію,що нінащо не впливаю, а тому не думаю. от про курс долара думаю, да, з ним АЛ пов"язаний і ціни і тд, а цілісність країни... нас зливають і якби ЄС приєднав нас до себе, то я була б не проти. але це так,бо я нікого не знаю з сходу.
а ваще, приїдь до мене)
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment