Норманізм і Запорозька Січ
Ґерхард Фрідріх Міллер (1705-1783), люто зненавиджений російськими антинорманістами за розробку теорії про скандинавське походження чужої для них Руси, зробив значно руйнівніший внесок в історію чужої для нього України.
У травні 1775 року, означений громадянин Міллер Федір Іванович, дійсний член Академії наук, за дорученням громадянина Бакуніна Петра Васильовича, дійсного статського совітника, підготував доповідь під назвою «Рассужденіе о Запорожцахъ», яку той і передав замовнику, громадянинові Паніну Микиті Івановичу, голові Колегії іноземних справ, графові.
Після короткої історичної довідки, там зокрема зазначено:
«Сіи обстоятельства не могутъ никому благосклоннаго о Запорожцахъ подать мнѣнія, потому что ихъ обычай всякому, на здравомъ разумѣ и на истинныхъ правилахъ основанному Гражданскому обществу, противоборствуетъ...»
Головною частиною доповіді є розбор правових засад існування Запорозької Січі:
«Для доказанія своихъ правъ, ссылаются они на Универсалъ отъ Гетмана Богдана Хмельницкаго, тогдашнимъ Запорожскимъ Козакамъ, по просьбѣ ихъ Атамана Кошеваго, Демьяна Барабаша, данной, которому подлинника у себя не сказываютъ, но объявляютъ съ онаго списокъ, являющій числомъ 15 Генваря, 1655 году, въ которое подлинникъ писанъ. Слогъ и рѣчи съ тогнашнимъ временемъ сходны. Главное содержаніе может быть произошло отъ Хмельницкаго, а нѣкоторые рѣчи подозрѣніе подаютъ о поправкѣ и прибавкѣ, в спискѣ учиненной, чего ради оный никакъ точнымъ и вѣрнымъ почитаемъ быть не можетъ...»
Міллер ретельно викладає власні підозри стосовно первопису і підсумовує:
«И такъ всѣ обстоятельства причиняютъ подозреніе, что помянутой Универсалъ, въ такой силѣ, какъ гласитъ списокъ, не сочиненъ Хмельницкимъ, но что кѣмъ нибудь послѣ него въ спискѣ рѣчи перемѣнены, пропущены и приставлены... надобно думать, что жалоба ихъ за напрасную усмотрѣна, какъ и была въ самомъ дѣлѣ, о чемъ, однако жъ, тогдашнее Министерство столь сильныхъ, можетъ быть, доказательствъ не имѣло, какъ мы имѣемъ нынѣ, и для того съ Запорожцами снисходительнѣе, нежели какъ они во всякое время заслуживали, поступило.»
Після квітневого засідання царського уряду, в червні 1775 року Запорізьку Січ було зруйновано.
У травні 1775 року, означений громадянин Міллер Федір Іванович, дійсний член Академії наук, за дорученням громадянина Бакуніна Петра Васильовича, дійсного статського совітника, підготував доповідь під назвою «Рассужденіе о Запорожцахъ», яку той і передав замовнику, громадянинові Паніну Микиті Івановичу, голові Колегії іноземних справ, графові.
Після короткої історичної довідки, там зокрема зазначено:
«Сіи обстоятельства не могутъ никому благосклоннаго о Запорожцахъ подать мнѣнія, потому что ихъ обычай всякому, на здравомъ разумѣ и на истинныхъ правилахъ основанному Гражданскому обществу, противоборствуетъ...»
Головною частиною доповіді є розбор правових засад існування Запорозької Січі:
«Для доказанія своихъ правъ, ссылаются они на Универсалъ отъ Гетмана Богдана Хмельницкаго, тогдашнимъ Запорожскимъ Козакамъ, по просьбѣ ихъ Атамана Кошеваго, Демьяна Барабаша, данной, которому подлинника у себя не сказываютъ, но объявляютъ съ онаго списокъ, являющій числомъ 15 Генваря, 1655 году, въ которое подлинникъ писанъ. Слогъ и рѣчи съ тогнашнимъ временемъ сходны. Главное содержаніе может быть произошло отъ Хмельницкаго, а нѣкоторые рѣчи подозрѣніе подаютъ о поправкѣ и прибавкѣ, в спискѣ учиненной, чего ради оный никакъ точнымъ и вѣрнымъ почитаемъ быть не можетъ...»
Міллер ретельно викладає власні підозри стосовно первопису і підсумовує:
«И такъ всѣ обстоятельства причиняютъ подозреніе, что помянутой Универсалъ, въ такой силѣ, какъ гласитъ списокъ, не сочиненъ Хмельницкимъ, но что кѣмъ нибудь послѣ него въ спискѣ рѣчи перемѣнены, пропущены и приставлены... надобно думать, что жалоба ихъ за напрасную усмотрѣна, какъ и была въ самомъ дѣлѣ, о чемъ, однако жъ, тогдашнее Министерство столь сильныхъ, можетъ быть, доказательствъ не имѣло, какъ мы имѣемъ нынѣ, и для того съ Запорожцами снисходительнѣе, нежели какъ они во всякое время заслуживали, поступило.»
Після квітневого засідання царського уряду, в червні 1775 року Запорізьку Січ було зруйновано.