Артем Циганок - ще один ув'язнений із Запоріжжя
Друзі, схоже, що нашої спільної допомоги потребує ще один політв'язень із Запоріжжя.
У його справі ще багато нез'ясованого, вся інформація, яку я зараз вам надаю, потребує перевірки і вивчення.
Отже, я розповідаю усе, що знаю, а далі разом поміркуємо, що можна і треба зробити для хлопця.
День або два тому мені написав його товариш, який просив не називати його імені, і повідомив таку інформацію:
"Артем Циганок (22 роки) - активний діяч націоналістичного руху на Запоріжжі, член ВО "Свобода" (але фактично покинув її лави рік тому) зараз знаходиться у СІЗО і очікує суду. Йому інкримінують підпал офісу ПР у 2009 (!) році (вочевидь, йдеться про підпал 20 грудня 2009 р. - О.Б.). Він не має до цього ніякого відношення...
Арештували його минулого тижня. 7 січня викликали на допит до СБУ - коли арештували Еда Андрющенка, в хаті його друга та однокурсника Юрія Абліцова було проведено обшук, потім чекісти разом з Юрком поїхали до Артема. Його та ще одного друга, який заїхав до Артема святкувати Різдво, забрали до СБУ, цілий день тривали допити. Потім Артема забрала міліція, далі було затримання на 3 доби, далі - арешт. Більше нічого не знаю.
Артем є другом Андрющенка та Абліцова. Абліцов Юрій є найближчим другом Еда, але його не заарештували.
Артем живе вдвох з мамою, яка тимчасово не працює, на арендованій квартирі. В міліцію та СБУ раніше ніколи не потрапляв. Його заслугою є проведення деяких патріотичних акцій у Запоріжжі та залучення нової молоді до націоналістичного руху шляхом активної пропаганди його ідей".
Отримавши такого листа, я зв'язалася з мамою Артема. Мама (її звати Ольгою) спілкується з тим зовнішнім спокоєм, як розмовляють люди, що дуже перестраждали, але тримаються. Я багато бачила людей у такому стані, знаю, що це.
Вона погано розуміє українську мову і не відрізняє ОУН-УПА від ВО "Свобода", але каже, що їй дуже подобалося, що син спілкується українською мовою, бо це рідна мова. "Поскольку мы живем в Украине, мы обязаны уважать ее язык и историю".
Вона додала, що арештували сина 10-го січня, і він вже 10 днів перебуває у СІЗО. Дали запобіжний захід - 2 місяці.
"Чому забрали тільки зараз, якщо підпал був аж у 2009-му році?" - питаю, але Ольга не знає, не знає навіть, чи справді був цей підпал. Вона впевнена лише, що її син невинний, адже він - "домашний мальчишка", ніколи не був помічений у чомусь радикальному, "сидел дома, никого не трогал", працював реставратором подушок. Зараз на цій роботі працює сама Ольга.
Вона хоче розголосу, бо розуміє, що це може допомогти її сину, і я обіцяю цей розголос. Питаю, чи є в неї доступ до Інтернету. Нема, каже, бо був обшук і СБУ забрала комп"ютер. (Після такого мені, звичайно, ще більше захотілося допомогти).
"У нас сейчас какие-то сталинские времена настали, режим такой", - каже Ольга.
Вона найняла сину адвоката. Його звуть Артем Вікторович Стеценко, я зв"язалася з ним, але він не може нічого прокоментувати, бо ще не бачив підзахисного, хоча узявся його захищати аж чотири дні тому. Адвоката просто не допускають. На моє питання, чи не є це незаконним, адвокат відповів, що у нас такі закони, які дають можливість правоохоронним органам не допускати адвоката до підзахисного десь із тиждень. Він розраховує побачитись з Артемом десь у понеділок-вівторок, і вже після цього щось знатиме.
Хто хоче і може реально допомогти Артему Циганку - за телефоном мами звертайтеся до мене.