Джозеф Мері Планкетт: Чорна руженька стане нарешті червона
Кетлін Ні Хуліхен
І горе спільне, й щастя в нас одне,
І дороге мені - близьке тобі.
І наших мрій небесних не жене
Страх бою - ані заклик - ані бій.
Бо серцем я до серця поспішу,
І злука ревних токів прогримить
Крізь тіло й мозок, перетне межу.
Межу останню у останню мить.
Там у єдине річище стрибне
Всією силою, що набула -
І як душею ми давно одне,
Кохана, возз'єднаємо й тіла.
Крове моя, виконуй Заповіт,
Щоб темній ружі вчервоніти в квіт.
Оригінал тут.