І знову про кров. Мабуть, професія дається взнаки.
1.
Роздум під час війни
Рушила й знову рушила
Кров, як на сиву скелю сів
Попід старенькою грушею.
Я знав тоді - Єдиний жив,
Людина - думка бездушна.
Оригінал 2.
Трояндове дерево
- Слова тепер дешеві, -
Пірс Конноллі повів.
- Чи можновладець словом легким
З дерева квіти збив,
А чи то налетів туман
З-поза гірких морів.
- Треба лише полити, -
Конноллі відповів.
- І знову стане дерево
Зеленим з усіх боків,
І луснуть бруньки квітами,
Окрасою садів.
- Води-бо де візьмемо? -
Пірс зауважив тут.
- Усі колодязі сухі,
І неспростовна суть -
Лише від крові нашої
Троянди розцвітуть.
Оригінал