Сьогодні мав честь зустрітися з панною Оленою Білозерською, її чоловіком та бойовими побратимами.
Первинна моя мета була придбати її книгу (з автографом, звісно - тут
дещо за умови придбання). Водночас, мав нагоду познайомитися із цією тендітною, чарівно мрійливою та водночас сталевою жінкою. Не пошкодував ані за хвилину свого часу за результатами зустрічі. Єдине, за що шкодую - що не зробив селфі...) Але є у нас, бойовиків, таке - якось за селфі згадуємо востаннє, пізніше... Бо під час зустрічі насолоджуєшся перш за все спілкуванням.
І я обіцяв панні Олені надати відгук, рецензію на її книгу після прочитання привселюдно. Так і буде, побачите - коли прочитаю і осмислю прочитане..))
Українцям - жити!..
Слава Україні!