чогось всякі отакі події будять страшенну ностальгію за Львовом, яку старанно намагаюся приспати, бо інакше моє життя-буття тут здається дуже сумним, нещасним і, взагалі, хочеться зібрати манатки - і домів. Але ще недовго:)
Оскільки до солодкого мені зась, то не наїмся, але хоч пооблизуюся) І, можливо, трошки вдасться передати ту шоколадну атмосферу,яка панує в Болоньї цими днями:)
Уммм, то така смакотааа...треба все їсти-їсти-їсти!=)
Шоколад є всякий, навіть цілий асортимент плиток без цукру)
Набір юного майстра)
Думаю, ось ці останні могли б стати моїми улюбленими:))