Ось, оповитий легендами і освітлений весняним сонцем, перед нами вставав Мардин. З автостради місто нагадувало житло диких бджіл, з домами, схожими на маленькі коробочки сот, що щільно туляться одна до одного. А нагромадження цих малесеньких будиночків вкупі було схоже на вулик, що розсівся на пагорбі.
(
Read more... )
Comments 4
Reply
Reply
а ви чудові, і дуже схожі! ))
рада, що натрапила на ваш блог )
Reply
Reply
Leave a comment