Питання колективної епідеміологічної безпеки. Про мовосрач
Стосовно мовосрача, який поширюється інтернетами, і загострення якого ми спостерігаємо цього тижня.
Історичні першоджерела.
Все те, що відбувається зараз в Україні, є наслідком насильницького змосковщення. І нічим не відрізняється від мовної ситуації в Чехословаччині аж до 1945-го року:
Мовою освіченого громадянина Чехословаччини до 1945 року була німецька.
Чеська/словацька протягом столітть вважалися «мовою неосвічених селюків». Будь-який «селюк», який приїздив із Оломуча чи Зволеня до Праги, першим ділом намагався опанувати німецьку. Аби не виглядати, як село неасфальтіруване.
Не кажучи вже про те, що у 1848 році Прага взагалі мала німецькоєзичну більшість.
Вся література, освіта і наука, включно з науковою термінологією, була німецькоєзична. (А я й досі не знаю, як українською сказати «source code»).
Франц Кафка, який народився у Празі, закінчив Карлов університет у Празі, творив німецькою. А такоє Рільке, Майрінк, Брод, Фукс, Верфель, Кіш… І сотні науковців, митців і інших діячів також. Так само, як і українці - від Гоголя-Корольова до Хрущова-Брєжнєва.
Більшість бійців, які захищали Чехословаччину від німецького вторгнення у 1938-1945 роках, напевно, були німецькомовні.
Німецьке вторгнення до Чехословаччини відбулося саме під прикриттям «защіти нємєцкоєзичних граждан».
І громадяни Чехословаччини усвідомили, що німецька мова - це зброя, якою скористалася нацистська Німеччина з метою зупинити волю до спротиву самих чехів-словаків. Бо ж, як можна стріляти в такого самого німецькоєзичного, як ти сам?
Колективна безпека
Методи розповсюдження московства нічим не відрізняються від біохімічних процесів, які відбуваються при ураженні організму хвороботворною бактерією. Причому першоджерело зарази бере участь лише у початковій фазі епідемії, а решту «роботи» виконують самі жертви, заражаючи оточуючих.
Жертва може вірити або не вірити у здатність хвороби уражати жертву. На хвороботворну здатність це ніяк не впливає.
Є два принципово різних методи захисту: антибіотики (фізичне знищення збудників зарази) і щеплення (дії заздалегідь, до початку хвороби).
Перший, окрім здатності знищувати хвороботворні мікроорганізми, знищує ще й велику кількість клітин власника. А у випадку з вірусами - знищує лише кліитини власника (хворі).
А щеплення діє лише тоді, коли воно покриває не менше x% населення. Причому x коливаєтсья в діапазоні 90…95%. Якщо менше - можна навіть не починати.
І саме тому мені смішно, коли люди (гідні люди, справжні герої!) пишуть, що, мовляв,
«Приказ на открытие огня по российским оккупантам они отдавали на русском языке… Общение личного состава происходило на обоих языках без какой-либо дискриминации… со своей борьбой против русскоязычия может идти в пеший эротический тур…»
- для мене така заява еквівалентна заяві «ось дивіться, у нас уся сім'я не щеплена, і ще допіру ніхто не вмер».
По-перше, вмер. Більшість (чи усі?) жертви московсько-української війни 2014-20xx років сталися внаслідок «защіти руssкоєзичних саатєчєствєнніков». Хочеш ти, руssькоязичний, того, чи не хочеш. Це вже сталося.
Так, я знаю, що якби не було «руssькоєзичних саатєчєствєнніков», було б щось інше - як у Польщі-1920, Фінляндії-1940, Угорщині-1956, Чехословаччині-1968, Афганістані-1979. Але це - «якби». А може, і не «якби». Ми не знаємо.
По-друге, не щеплений не вмер саме внаслідок того, що 95% інших - щеплені.
На ймовірність вмерти від епідемії холєри впливає відсоткова кількість щеплених: 95% - всі живі, включно з 5% «диссидентів».
На ймовірність вмерти від нападу моцкви впливає відсоткова кількість щеплених від руssькоєзичності. Нападу під приводом «защіти руssкоєзичних саатєчєствєнніков».
По-третє, цей відсоток впливає на бажання союзників нам допомагати. Абстрактний американець дивиться на цю статистику, чухає потилицю і каже:
«Послухайте, це ж дійсно так! Чехословаччина населена переважно німецьєзичними! Може, дійсно, віддати її Гітлєру і врятувати мир у Європі? Чи може, Україна руssкоєзична, і їх там притісняють злобниє бандеровскіє русофоби? Може, москвопуйло справедливо бажає захищати руssькоєзичних?!»
Потім американець розуміє, що «там все неоднозначно». Що треба подумати…
А потім по тєліку починається гра Бостон Ред Скоттс проти Н'ю Йорк Янкіз. А ще дитина з школи принесла погану оцінку. А ще лужайку полити не забути. Іпотеку переоформити. А оно ще президентські вибори на носі… Що? Україна? Яка-така Україна?
Тепер складаємо перше і друге разом.
Що зробили чехи-словаки, і що треба робити нам?
12 травня 1945 президент Едвард Бенеш проголосив, що «німецьку проблему в республіці ми повинні остаточно ліквідовувати». У 1945-1946 рр. з Чехословаччини було вигнано більше 3 мільйонів чоловік. Ті, хто залишився в Чехословаччині, були піддані репресіям:
Ітогі підведемо.
Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав
коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
Історичні першоджерела.
Все те, що відбувається зараз в Україні, є наслідком насильницького змосковщення. І нічим не відрізняється від мовної ситуації в Чехословаччині аж до 1945-го року:
Мовою освіченого громадянина Чехословаччини до 1945 року була німецька.
Чеська/словацька протягом столітть вважалися «мовою неосвічених селюків». Будь-який «селюк», який приїздив із Оломуча чи Зволеня до Праги, першим ділом намагався опанувати німецьку. Аби не виглядати, як село неасфальтіруване.
Не кажучи вже про те, що у 1848 році Прага взагалі мала німецькоєзичну більшість.
Вся література, освіта і наука, включно з науковою термінологією, була німецькоєзична. (А я й досі не знаю, як українською сказати «source code»).
Франц Кафка, який народився у Празі, закінчив Карлов університет у Празі, творив німецькою. А такоє Рільке, Майрінк, Брод, Фукс, Верфель, Кіш… І сотні науковців, митців і інших діячів також. Так само, як і українці - від Гоголя-Корольова до Хрущова-Брєжнєва.
Більшість бійців, які захищали Чехословаччину від німецького вторгнення у 1938-1945 роках, напевно, були німецькомовні.
Німецьке вторгнення до Чехословаччини відбулося саме під прикриттям «защіти нємєцкоєзичних граждан».
І громадяни Чехословаччини усвідомили, що німецька мова - це зброя, якою скористалася нацистська Німеччина з метою зупинити волю до спротиву самих чехів-словаків. Бо ж, як можна стріляти в такого самого німецькоєзичного, як ти сам?
Колективна безпека
Методи розповсюдження московства нічим не відрізняються від біохімічних процесів, які відбуваються при ураженні організму хвороботворною бактерією. Причому першоджерело зарази бере участь лише у початковій фазі епідемії, а решту «роботи» виконують самі жертви, заражаючи оточуючих.
Жертва може вірити або не вірити у здатність хвороби уражати жертву. На хвороботворну здатність це ніяк не впливає.
Є два принципово різних методи захисту: антибіотики (фізичне знищення збудників зарази) і щеплення (дії заздалегідь, до початку хвороби).
Перший, окрім здатності знищувати хвороботворні мікроорганізми, знищує ще й велику кількість клітин власника. А у випадку з вірусами - знищує лише кліитини власника (хворі).
А щеплення діє лише тоді, коли воно покриває не менше x% населення. Причому x коливаєтсья в діапазоні 90…95%. Якщо менше - можна навіть не починати.
І саме тому мені смішно, коли люди (гідні люди, справжні герої!) пишуть, що, мовляв,
«Приказ на открытие огня по российским оккупантам они отдавали на русском языке… Общение личного состава происходило на обоих языках без какой-либо дискриминации… со своей борьбой против русскоязычия может идти в пеший эротический тур…»
- для мене така заява еквівалентна заяві «ось дивіться, у нас уся сім'я не щеплена, і ще допіру ніхто не вмер».
По-перше, вмер. Більшість (чи усі?) жертви московсько-української війни 2014-20xx років сталися внаслідок «защіти руssкоєзичних саатєчєствєнніков». Хочеш ти, руssькоязичний, того, чи не хочеш. Це вже сталося.
Так, я знаю, що якби не було «руssькоєзичних саатєчєствєнніков», було б щось інше - як у Польщі-1920, Фінляндії-1940, Угорщині-1956, Чехословаччині-1968, Афганістані-1979. Але це - «якби». А може, і не «якби». Ми не знаємо.
По-друге, не щеплений не вмер саме внаслідок того, що 95% інших - щеплені.
На ймовірність вмерти від епідемії холєри впливає відсоткова кількість щеплених: 95% - всі живі, включно з 5% «диссидентів».
На ймовірність вмерти від нападу моцкви впливає відсоткова кількість щеплених від руssькоєзичності. Нападу під приводом «защіти руssкоєзичних саатєчєствєнніков».
По-третє, цей відсоток впливає на бажання союзників нам допомагати. Абстрактний американець дивиться на цю статистику, чухає потилицю і каже:
«Послухайте, це ж дійсно так! Чехословаччина населена переважно німецьєзичними! Може, дійсно, віддати її Гітлєру і врятувати мир у Європі? Чи може, Україна руssкоєзична, і їх там притісняють злобниє бандеровскіє русофоби? Може, москвопуйло справедливо бажає захищати руssькоєзичних?!»
Потім американець розуміє, що «там все неоднозначно». Що треба подумати…
А потім по тєліку починається гра Бостон Ред Скоттс проти Н'ю Йорк Янкіз. А ще дитина з школи принесла погану оцінку. А ще лужайку полити не забути. Іпотеку переоформити. А оно ще президентські вибори на носі… Що? Україна? Яка-така Україна?
Тепер складаємо перше і друге разом.
Що зробили чехи-словаки, і що треба робити нам?
- Усвідомлення, що ворог використовує свою мову як зброю.
Хочеш ти того чи не хочеш. - Можеш ігнорувати. Можеш посилатися на Кафку-Гоголя-Корольова. Або на німецькомовних бійців в чехословацьких окопах. Чи на діячів науки-культури. Це ніяк не впливає на дії твого ворога.
Хочеш ти того чи не хочеш. - Це ти, особисто ти робиш статистику кількості руssкоєзичного населення України.
Це ти, особисто ти робиш так, що абстрактний американець дивиться на цю статистику - і залишає нас наодинці з ворогом. Або, напаки, робиш так, щоб американець сказав: «так це ж різні країни, якого хріна московит туди вдерся?!»
Вибір залежить від тебе.
Хочеш ти того чи не хочеш. - Мовне питання - це питання не культурне, а безпекове. Таке само питання колективної безпеки, як щеплення проти чуми чи холєри. Один нещеплений, два, десять - окей, але 5% призводить до епідемії. І цей вибір ти робиш щодня, на якому боці бути.
Хочеш ти того чи не хочеш. - Так, щеплення треба робити розсудливо. 80-річна бабця із Брно, яка шпрехає німецькою, вже ніколи не заговорить чеською. А щеплення від холєри в такому віці її просто вб'є фізично. Те саме стосовно руssькоєзичної бабці з Харкова, Запоріжжя чи Сімферополя.
Хочеш ти того чи не хочеш. - Але чим швидше вийдеш із «зони комфорту» і почнеш себе перевиховувати конкретно ти, тим меншою є ймовірність, що конкретно ти потрапиш під сумнозвісні Декрети Бенеша.
Хочеш ти того чи не хочеш.
12 травня 1945 президент Едвард Бенеш проголосив, що «німецьку проблему в республіці ми повинні остаточно ліквідовувати». У 1945-1946 рр. з Чехословаччини було вигнано більше 3 мільйонів чоловік. Ті, хто залишився в Чехословаччині, були піддані репресіям:
- Громадяни німецької національності були позбавлені чехословацького громадянства
- Повинні були постійно підтверджувати свою присутність в поліції і не залишати місце проживання
- Повинні були носити нашивку «N» - «Німець» або пов'язку зі свастикою
- Не могли використовувати публічний транспорт, відвідувати публічні місця
- Конфіскувалися автомобілі, мотоцикли і велосипеди
- Не могли ходити тротуарами
- Не могли мати радіо, телефон і використовувати їх
- Відвідувати магазини тільки в певний час
- Було заборонено розмовляти в публічних місцях німецькою мовою
Ітогі підведемо.
- Ми не перші, з ким це сталося. Варто знати досвід попередників.
- Наш ворог - це епідемія, сифіліс московства.
- І тому мовне питання - це питання життя. Питання безпеки. Колективної епідеміологічної безпеки.
- Ніхто не може примусти тебе до щеплення.
- Але якщо таких само нещеплених, як ти, стане 5% чи більше, то не дивуйся, що на твою вулицю прийде чума, сифіліс, похмєльє і плоскостопіє.
- І викосить нахій тебе і усіх твоїх сусідів, а не лише 5% ідіотів борцунів за власну зону комфорту.
- А ще не дивуйся, якщо в один прекрасний момент 95% щеплених сусідів візьмуть дрючка і тим дрючком заженуть тебе запарєбрік у лепрозорій. Просто тому, що вони хочуть жити і не залежати від волі тих 5%, і виявляться сильнішими, ніж ти.
- Або сильнішим виявишся ти - тоді див. пункт про епідемію. Власне, так і сталося у 1919-1924 рр.
- Не обирати нічого - неможливо. Відмова від вибору - це також вибір. Так само, як «нічого не робити» зі щепленням дорівнює відмові від щеплення.
- Кожен на своєму місці обирає, чи він на боці життя, чи на боці сифілісу.
Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав
коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.