Oct 05, 2012 00:13
Твої слова тривожать, як кулі біля скронь.
І знову постріли, все згубиться у звуці…
Пульсують серце й вени, о, Боже, боронь.
Тріскають нерви, і струни також рвуться.
Хапаю кермо, ніби то вхід у вічні портали.
По наших дорогах до ста - ні, не розженеш,
Та нині дорога моя, я просто дуже чекала,
Що все от-от станеться, і не даремно, авжеж!
Leave a comment
Comments 2
не вмію бажати-вітати і всьо таке, але хочу, шоби ти знала, шо ти - абсолютно неймовірна надихаторка. люблю! нехай тобі буде добре! :-)
Reply
Reply
Leave a comment