Гра "можна - не можна"
Михасі дуже подобається гра "можна чи не можна" і він часто просить у неї грати. Як на мене - це класна гра, направлена на розвиток мислення, хоча першопочатково вигадав її Толя з метою навчання Михасика про те, що добре робити, а що погано.
Тобто спочатку вони грали так: "Переходити дорогу за руку з дорослим - добре, вибігати на дорогу самому - погано. Або сидіти на стільчику - добре, на столі - погано". І навіть в цій формі Михася обожнював цю гру. Воно і зрозуміло, вона допомогає дитині краще зрозуміти навколишній світ.
А тепер ми граємо в неї дуже по-різному. Буває і в оригінальному варіанті граємо :) "Барабанити по батареям у садочку - не можна, барабанити по мискам вдома - можна". А буває і так "приготувати борщ з буряка можна, а з каміння/яблука/цукерки/машини - не можна", "спати на ліжку можна, і на стільчику теж, впринципі можна, і на підлозі можна, а от на стінці - ну ніяк" або "літати в літаку можна, але плавати в ньому - ніяк".
Правила гри дуже прості, я кажу якусь фразу, а Михася каже "можна" чи "не можна". Або я просто можу жартувати і казати неправильні фрази, а Михася мене виправляє. Загалом виходить дуже цікаво, а ще й працюємо з функціональним мисленням (які предмети для чого використовуються і яка їхня функція).
Тобто спочатку вони грали так: "Переходити дорогу за руку з дорослим - добре, вибігати на дорогу самому - погано. Або сидіти на стільчику - добре, на столі - погано". І навіть в цій формі Михася обожнював цю гру. Воно і зрозуміло, вона допомогає дитині краще зрозуміти навколишній світ.
А тепер ми граємо в неї дуже по-різному. Буває і в оригінальному варіанті граємо :) "Барабанити по батареям у садочку - не можна, барабанити по мискам вдома - можна". А буває і так "приготувати борщ з буряка можна, а з каміння/яблука/цукерки/машини - не можна", "спати на ліжку можна, і на стільчику теж, впринципі можна, і на підлозі можна, а от на стінці - ну ніяк" або "літати в літаку можна, але плавати в ньому - ніяк".
Правила гри дуже прості, я кажу якусь фразу, а Михася каже "можна" чи "не можна". Або я просто можу жартувати і казати неправильні фрази, а Михася мене виправляє. Загалом виходить дуже цікаво, а ще й працюємо з функціональним мисленням (які предмети для чого використовуються і яка їхня функція).