існує - я спрошую, звичайно - 2 умовні "моральні моделі повсякденної поведінки":
1) стиль життя, коли твої вчинки диктуються своєрідним "пацанським кодексом" - ти [той, хто дотримується того кодексу] завжди, за будь-яку ціну намагаєшся не втратити своє обличчя, обличчя лицаря, козака, джентльмена, "авторитета" ітд
2) моральний кодекс, коли над особистістю [та повсякденним життям особистості] кастегорично домінують держава, державні інтереси та різні сукіпні ідеологічні моменти назви це "парадігмою павліка морозова", "парадоксом вінстона-обраєна", "софістичною пасткою замятіна-оруела", як завгодно назви - суті справи це не міняє ха! юлій цезар (той самий) одного разу відмовився від виклику на дуель: він, як носій квірітсько-полісної моралі належав до тих, хто сповідує другий, останній тип кодексу
І тим не менше системою можна й потрібно користуватись. В неї вбудовано багато механізмів врахування майже будь-яких сигналів. Звісно, сигнали бувають сильніші чи слабші, але якщо тупо мовчати, то система навіть теоретично ніколи не працюватиме у твоїх інтересах.
1. ні, не може. 2. треба або вдягати труси, або знімати хрестик. 3. якщо цього не робити, не треба дивуватись, що тебе можуть вважати мудаком і маріонеткою. 4. за Сталіна не все було так чорно-біло, як нам це преподносять. Репресіям 37 передував 32-33 рік і купа інших років, коли та сволота заї№ала всіх, і почалось все з репресій власне сволоти. Нормальна людина цілком могла вийти "звідти" неушкодженою, про що свідчить статистика виправдальних вердиктів тоді і зараз (по РФ - 0,8 %)
так, мене ця статистика також вбила. її можна перевірити, можливо, я плутаю цифри, але якщо справ доходила до суду за часів Й.В.С., то виправдати могли десь у 25-30 % випадків. Зараз в РФ, якщо справа доходить до суду, то визнають невинним у 0,8 %. у коментарях іржали, що це, напевне, коли судять ментів.
Comments 100
Reply
Reply
Reply
Reply
може і у міліцію не звертатися, бо це "западло" і "не понятіям"?
Reply
Reply
Reply
чи стукати на політичного опонента можна в окремих випадках?
Reply
1) стиль життя, коли твої вчинки диктуються своєрідним "пацанським кодексом" - ти [той, хто дотримується того кодексу] завжди, за будь-яку ціну намагаєшся не втратити своє обличчя, обличчя лицаря, козака, джентльмена, "авторитета" ітд
2) моральний кодекс, коли над особистістю [та повсякденним життям особистості] кастегорично домінують держава, державні інтереси та різні сукіпні ідеологічні моменти
назви це "парадігмою павліка морозова", "парадоксом вінстона-обраєна", "софістичною пасткою замятіна-оруела", як завгодно назви - суті справи це не міняє
ха! юлій цезар (той самий) одного разу відмовився від виклику на дуель: він, як носій квірітсько-полісної моралі належав до тих, хто сповідує другий, останній тип кодексу
передбачаю запитання - а що стосовно мене?
мені ближчий кодекс першої групи
Reply
тим більше, в нинішніх умовах, коли ані суд, ані мусора не захищають державних інтересів
Reply
"Дано буде тому, хто просить" (С) Біблія.
Reply
Reply
2. треба або вдягати труси, або знімати хрестик.
3. якщо цього не робити, не треба дивуватись, що тебе можуть вважати мудаком і маріонеткою.
4. за Сталіна не все було так чорно-біло, як нам це преподносять. Репресіям 37 передував 32-33 рік і купа інших років, коли та сволота заї№ала всіх, і почалось все з репресій власне сволоти. Нормальна людина цілком могла вийти "звідти" неушкодженою, про що свідчить статистика виправдальних вердиктів тоді і зараз (по РФ - 0,8 %)
Reply
Reply
Reply
Reply
(The comment has been removed)
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Leave a comment