Закрий шпарини свого серця
Вдягни міцну-міцну броню
В собі лишень шукай опертя,
І збережи себе саму:

Від бруду, сорому й пліток,
Від фальші обіцянок й зради...
Залиш малесенький місток
Для тих, кого живеш заради.

Не вір, що сонце не зійде,
Чекай у спокої й мовчанні
І не кричи, і не кажи про те
Чого бажаєш у тому чеканні.

09.03.2014

Густим туманом небо впало
Розрада й туга обнялись...
Ввібрала в себе ти чимало
Отрути... а тепер молись!
Молись і плач! Ридай, дитино!
Тобі все можна - ти, як гарт!
Твоя душа, як полотнина -
Міцна - отут і буде старт.
Плекай надію, шукай стежину
Не вір, хто скаже, що дарма.
Ти збережи в собі людину,
Що з болем, та не стала зла.

07.03.2014

я тут по-ходу кой че поняла(( в любой момент моей жизни я думаю: "Капец, я дура")) Радость ли я переживаю или скорбь - я не способна смотреть на мир сквозь иную прорезь кроме "Капец, я дура".... кого-то винить уже бессмысленно... что-то изменить уже невозможно... это моя изначальная прорезь, с которой я не могу справиться - это мой шаблон под ( Read more... )