В радянських навіть у дозволених авторів редакторська цензура охороняла наївну радянську людину від надміру вольних думок.
Вперше я це помітив у Кортасара в "Грі в класики" - там одна з героїнь казала, що може виявити чи людина комуніст за формою долоні -- радянський переклад це місце звісно злив.
Ось новий приклад що я випадково знайшов у Амаду в "
(
Read more... )
Comments 1
Reply
Leave a comment