(Untitled)

[conservator_85]

зробив виняток (хто мене добре знає, зрозуміє, наскільки справді це виняток для мене) і вперше року так після 2005 прочитав художню книжку - "Празький цвинтар" Еко. власне, через насиченість справжнім фактажем і реальними персоналіями взявся читати, оскільки УЕ висловив у ній цікаві (хоч і недоводжувані або завідомо помилкові, але цікаві як

Comments

[conservator_85]

Платонові було легко так казати, бо ж не було особливого вибору щодо того, що читати й слухати

[conservator_85]

я цілком толерантно ставлюся до людей, які читають худліт, чесно-чесно!)) це ж як паління чи вживання алкоголю. правда, читачі худліту можуть бути більш нав'язливими за курців чи п'яниць (сам факт наявности обов'язкових курсів УЛ та ЗЛ у школі - уже свідчення їхнього часто насильницького тиску на неприхильників белетристики). але у світі мають бути всі. "Все чудачества нужны, все чудачества важны", навіть читання худліту ;)

комп'ютерні ігри…)) десь від дитячого захоплення іграми на 8-бітній Dendy та 16-бітній SEGA не грав, мабуть, варто б було раз спробувати згадати, що воно таке :))))

а фентезі як жанр кіна є цілком непоганий у своїх вдалих реалізаціях, так що літ-ра як передфільмовий етап нехай собі існує :) ніяких заборон)

але для дітей має бути обмеження на продаж худ. книжок (узагалі, незалежно від тематики). як на цигарки та алкоголь, але не до 18, а трохи менше. ось.

[conservator_85]

так якщо обмежити доступ до художки, людина почне так само запоями читати нехудожку, нє? та й нехудожці стиль письма виявляється куди рельєфніше, гарним есеїстом бути куди складніше ніж "гарним" прозаїком (залапковую, бо для мене поняття "гарний" до автора худліту недостосовне).

я власне про те, що худліт викликає залежність, як і цигарки чи алкоголь. і на це варто зважати. звісно, він не є шкідливим для здоров'я (окрім окремих текстів, але то таке), тож граничний вік має бути не 18, а, скажімо, 12-13, але вже такий, коли ризик утворення залежности менший.

і в перших підручниках із розвитку мовлення (у мене як тоді школяра російської школи то була "Родная речь", як воно зветься в укр. школах - хз) мають бути несюжетні тексти, а щось живіше, наближеніше до людей, реальне життя. от малий мій підросте, вчитиму його читати на пресі, експериментуватиму :)