Політика образів (маленький текстик про "Катинь" Вайди й "Варшавську битву, 1920" Гоффмана)

[conservator_85]

Текст про творення образів у польському історичному кіно останніх років (у рамках цієї колонки бажаємо обмежитися оглядом лише двох чи не найпомітніших стрічок - фільмів «Катинь» Анджея Вайди (2007) та «Варшавська битва 1920» Єжи Гоффмана (2011)) тематично перегукується із розміщеним на сайті «Уроки истории» нещодавнім есеєм Андрія Портнова про

Comments

[conservator_85]

згадав, як знайомий один, навчаючись на філфаці, на запитання про те, чого він не вступив на фізмат, казав - "бо баран" :))))

бо ледачі, мабуть. або як у анекдоті про те, як Mercedes-Benz купили ВАЗ і що з того вийшло (знаєш же?) ;)

[conservator_85]

Цитата -

«Купила компания Мерседес завод АвтоВАЗ. Перенастроили производство, запускают конвейер… Бац! На выходе Жигули!
Демонтируют оборудование, пригнали новое из Германии, установили, наладили, запускают. Снова Жигули!
Увольняют нахер весь персонал завода, привозят работников из Германии, налаживают, проверяют, запускают. СЦУКО! На выходе вновь - Жигули!
Около завода холм, на нём отдыхают гл. инженер и директор завода (оба с приставкой "экс"). Смотрят на всё это. Инженер директору:
- А я тебе говорил - место проклятое! А то всё "руки из жопы, руки из жопы"».

Цей анекдот навіть на Лурку в статті "Руки из жопы" є :)

так що для кіношників, мо', Україна - якраз і є це саме прокляте місце. бо після (чи окрім?) фільмів Дзиґи Вєртова і того, до чого він долучився, шось нічого тут вартого зняти не спромоглися.