Давно не був на Лопаті, і мене манило та тягло десь вгору, де можна мовчки пройтись, де разом з чистим гірським повітрям груди вдихають насолоду від енергетичного переповнення, а очі тонуть в естетиці споглядання тих, хто стоїть тут одвік.
Дуже люблю цей маршрут за те, що фактично нікого нема, і ввечері, коли вперше проказуєш слово сам лякаєшся
(
Read more... )