Мого друга син у Данії 12 годин лежав на катлці в коридорі лікарні непритомний - і йому не надавали жодної медичної допомоги, бо не мав страховки (забув у попереднього працедавця) і був іноземець. Це було кілька років тому.
Сумна історія. Але існує ефективний і порівняно дешевий алгоритм уникнення таких ситуацій: купити страхівку і носити її з собою. Це, зрештою, стандартна практика: страховий поліс на заході кодується на пластикову картку, її кладуть в гаманець і не виймають з нього. В той же час, в совку не існує такого алгоритму. Хіба що стати депутатом і лікуватися у Феофанії.
До речі, гаманець, документи й мобільник забрала поліція і в лікарняному коридорі Тарас лежав ледь чи не з папірцем, прив'язаним до великого пальця ноги. Батько в цей час синові дзвонив, а відповідав поліцай - щирою данською мовою... На біду Україна не мала в Данії свого посольства. Мораль: усі ми розумні тут, а як потрапимо в ситуацію, то де й розум дівається. Але ж відсутність шматочка пластику - не причина дати людині вмерти.
Уявімо собі якусь іншу, менш драматичну ситуацію - локальний пиздець на якомусь небудь софтварному проекті - коли кількість хрінового коду "перевалила критичну межу" і "все пропало".
І тоді тамошні тестери (замість того, щоб відкривати баги) ідуть в двір офісу, розкладають палатки, розпочинають "безстрокову акцію протесту", голодування та "акції громадянської непокори" (перекривають в"їзд у двір, або взагалі блокують сусідні вулиці)... Всюди плакати "Баги - геть", "За прозорий і чистий код" тощо. Цікаво, хто б схотів працювати з такими тестерами?
Нічого не нагадує? Отак і наші активісти, замість того, щоб систематизувати проблеми з використанням найсучасніших набутків цивілізації, зі своїми ходами та демонстраціями діють методами позаминулого століття, і після прикладених титанічних зусиль, вони не можуть навіть порахувати власні досягнення (кількість закритих "багів", рут коз і все таке)...
Нагадує некоректну аналогію, тому що тестер на софтварному проекті для нашої ситуації еквівалентний міністру в уряді. Якби я був міністром в уряді, я б не ішов у двір ставити намети. Але я не міністр, і ви не міністр, а отже, крім акцій непокори, у нас немає інших засобів впливу на події
( ... )
>Нагадує некоректну аналогію, тому що тестер на софтварному проекті для нашої ситуації еквівалентний міністру в уряді. Якби я був міністром в уряді, я б не ішов у двір ставити намети. Але я не міністр, і ви не міністр, а отже, крім акцій непокори, у нас немає інших засобів впливу на події
( ... )
> тоді інша аналогія - народ, це замовники, уряд - тестери, верховна рада - девелопери. Хіба замовники не можуть відкривати багів? Чи вони тільки влаштовують "акції непокори
( ... )
Для мене хвороба моєї дитини, сравнітєльно чесний отйом владою моєї власності чи попадання мене в СІЗО є інтегральною частиною реальності.
дві з трьох проблем вирішуються інститутом присяжних засідателей. але кого це їбе? є ж юля, і гидкі противсіхи що не голосували за неї, губського, фельдмана, портнова, васадзе і лозинського. а ще "європейські цінності". й "чисті списки".
навіщо нам реальний механізм захисту від державного свавілля, якщо так потрібні відкриті списки, обмежена недоторканність й імперативний мандат? ось про що писати потрібно.
Извините, что вмешиваюсь в Вашу дискуссию, но может попробовать начать с малого... Многие из Вас рискнут сделать замечание человеку, который бросил мусор на землю, хотя рядом урна... или в переполненной маршрутке не толпиться у входа... Банально? Я, например, поддержки у окружающих в таких ситуациях не нахожу, а еще и нарычат: " что вы тут толкаетесь". Зато попав домой как все активно митингуют на диване вовремя ток-шоу... Я уже молчу про незакрытую дверь в подъезде и срезанные кем-то (?!) батареи. На вопрос к жильцам про установку домофона получила ответ : "А мы тут жилье снимаем, пусть хозяева ставят...". А я тоже тут снимаю жилье, я тоже из провинции, но мне не все равно! Поэтому до тех пор пока мы будем такими, то у нас будет такая власть, такое государство и т.п.
Comments 33
Reply
Reply
Reply
І тоді тамошні тестери (замість того, щоб відкривати баги) ідуть в двір офісу, розкладають палатки, розпочинають "безстрокову акцію протесту", голодування та "акції громадянської непокори" (перекривають в"їзд у двір, або взагалі блокують сусідні вулиці)... Всюди плакати "Баги - геть", "За прозорий і чистий код" тощо. Цікаво, хто б схотів працювати з такими тестерами?
Нічого не нагадує? Отак і наші активісти, замість того, щоб систематизувати проблеми з використанням найсучасніших набутків цивілізації, зі своїми ходами та демонстраціями діють методами позаминулого століття, і після прикладених титанічних зусиль, вони не можуть навіть порахувати власні досягнення (кількість закритих "багів", рут коз і все таке)...
Reply
Reply
Reply
Reply
дві з трьох проблем вирішуються інститутом присяжних засідателей. але кого це їбе? є ж юля, і гидкі противсіхи що не голосували за неї, губського, фельдмана, портнова, васадзе і лозинського. а ще "європейські цінності". й "чисті списки".
навіщо нам реальний механізм захисту від державного свавілля, якщо так потрібні відкриті списки, обмежена недоторканність й імперативний мандат? ось про що писати потрібно.
Reply
Reply
Поэтому до тех пор пока мы будем такими, то у нас будет такая власть, такое государство и т.п.
Reply
Leave a comment