Запрошую на віртуальну гостину
Нарешті я дозріла до верхнього поста. А то дивлюся - у всіх порядних ЖЖителів (ну майже у всіх) є верхній пост, в якому описують себе, свій журнал, прописують всі "можна" і "ніззя", щоб випадковий потенційний френд міг вирішити, чи френдити, чи ні.
Завела я свій ЖЖ 2 роки. Тому з нагоди 2-річчя і вирішила розмістити цей пост. За рік, мабуть, напишу новий. На початку не зробила цього, бо тоді я не знала, що це буде і з чим я його їстиму - навіть пости писати не вміла чи лінувалася, а виключно копіпастила свою творчість. Тож, кому цікаве моє чистомараніє, можете зробити ретроспективну пробіжку по моєму ЖЖ. Тепер я можу більш-менш чітко окреслити, що я тут роблю.
Як не обманює заголовок, я тут ділюся власними враженнями про життя та людей і також збираю враження моїх френдів. Інколи викладаю надруковані в паперовому вигляді свої твори. Це переважно проза для дітей та підлітків. Також ділюся перевіреними мною рецептами - інколи з покроковими фотками. Ховаю такі пости під кат, щоб не перевантажувати ваші френд-стрічки. А ще люблю музику, вірші - свої і чужі, смішне відео тощо, тощо, тощо. Мені цікаво все. Тому і пишу про все що завгодно.
Френджу і відфренджую (що буває нечасто) виключно з огляду на інтерес, який становить для мене кожен конкретний ЖЖ. Нічого особистого! Не ображаюся, коли мене відфренджують. Бо сподіваюся, що адекватні люди з особистих причин цього не роблять. І щодо особистого... Під моїми постами я не допускаю жодних сварок, взаємних образ - як у мій бік, так і в бік моїх френдів. Якщо ви в моїй френд-стрічці, значить, не дарма. Нехай не друг, але френд - і це багато - тому ображати нікого не дозволяю.
І наостанок. Як підмічає періодично одна моя подруга (не тільки френдеса!), я не пишу про погане. Я не депресую тут (зрештою, як і в реальному житті). І не тому, що я не хочу нікого вантажити проблемами чи вважаю, що це нікому не цікаво, хоча так воно і є. Я - особа егоїстичніша - я думаю більше про себе. Я не пишу про погане, тому що хочу, щоб мій віртуальний щоденник зберіг цноту від негативу та життєвого бруду. І найбільше - гортаючи свої записи через рік, 5, 10 років, та навіть через кілька місяців, я не хочу читати про погане, я не хочу воскрешати негативні емоції і переживати їх заново. Нехай моє минуле завжди буде "золотим віком". Як і теперішнє та майбутнє. Чого і вам бажаю!
Завела я свій ЖЖ 2 роки. Тому з нагоди 2-річчя і вирішила розмістити цей пост. За рік, мабуть, напишу новий. На початку не зробила цього, бо тоді я не знала, що це буде і з чим я його їстиму - навіть пости писати не вміла чи лінувалася, а виключно копіпастила свою творчість. Тож, кому цікаве моє чистомараніє, можете зробити ретроспективну пробіжку по моєму ЖЖ. Тепер я можу більш-менш чітко окреслити, що я тут роблю.
Як не обманює заголовок, я тут ділюся власними враженнями про життя та людей і також збираю враження моїх френдів. Інколи викладаю надруковані в паперовому вигляді свої твори. Це переважно проза для дітей та підлітків. Також ділюся перевіреними мною рецептами - інколи з покроковими фотками. Ховаю такі пости під кат, щоб не перевантажувати ваші френд-стрічки. А ще люблю музику, вірші - свої і чужі, смішне відео тощо, тощо, тощо. Мені цікаво все. Тому і пишу про все що завгодно.
Френджу і відфренджую (що буває нечасто) виключно з огляду на інтерес, який становить для мене кожен конкретний ЖЖ. Нічого особистого! Не ображаюся, коли мене відфренджують. Бо сподіваюся, що адекватні люди з особистих причин цього не роблять. І щодо особистого... Під моїми постами я не допускаю жодних сварок, взаємних образ - як у мій бік, так і в бік моїх френдів. Якщо ви в моїй френд-стрічці, значить, не дарма. Нехай не друг, але френд - і це багато - тому ображати нікого не дозволяю.
І наостанок. Як підмічає періодично одна моя подруга (не тільки френдеса!), я не пишу про погане. Я не депресую тут (зрештою, як і в реальному житті). І не тому, що я не хочу нікого вантажити проблемами чи вважаю, що це нікому не цікаво, хоча так воно і є. Я - особа егоїстичніша - я думаю більше про себе. Я не пишу про погане, тому що хочу, щоб мій віртуальний щоденник зберіг цноту від негативу та життєвого бруду. І найбільше - гортаючи свої записи через рік, 5, 10 років, та навіть через кілька місяців, я не хочу читати про погане, я не хочу воскрешати негативні емоції і переживати їх заново. Нехай моє минуле завжди буде "золотим віком". Як і теперішнє та майбутнє. Чого і вам бажаю!