Монстри зовні і всередині

[demetri0s]

Почитав тут бідкання деяких православних про нав'язування дітям жахливих іграшок, антикультуру і т.д.

Чесно кажучи, особисто мене більше лякають не ті монстри (як на мене, то цілком милі іграшки - традиційні ляльки-мотанки значно моторошніші, а матрьошки значно огидніші), а позиція мами. І образ дитини, яка постає із тих рядків блогу - це залякана

Comments

[ext_890539]

Написав там ось такий коментар: "Це справді серйозна проблема, одна із цілого ряду проблем. Це питання віри в сучасній культурі. Православна Церква (та й інші теж в тій чи іншій мірі, але ця стаття про "православну дитину")поки, що намагається від цієї культури закритись руками і увійти в свого роду гетто, створити свій світ. Я нещодавно був в Лаврі - пройшовся крамничками переглянув літературу. Жодної хорошої книги про те як бути християноном в сучасному світі. Всі книги про те як бути християнином в 15-16-17-18-19 століттях. Або суачсні перекази, цитатники ось цієї літератури. Тому православна людина схильна до фундаменталізму, в неї вихід один побудувати стіну, створити свій маленький світ "православний", витворити свій уявний світ. Легше коли така людина працює в православному середовищі, постійно в ньому перебуває... А коли ні, то справи підуть гірше. Але проблеми справжні починаються на рівні дітей - ось наглядний приклад. Діти ходять в школу, цього вже достатньо. І тут питання як чинити? Можна її відгородити від цієї культури,

[demetri0s]

Повністю згоден.

Я розумію і маму, її турботу, страхи і т.д., але надто багато я вже набачився цих дітей, в яких цей "захист від монстрів" виливається потім у кращому разі в дистанцію до християнства, а то й у агресію. І дійсно, проблема повноцінного християнського життя у сучасному світі (а не в гетто), найбільш актуальна зараз.

[lapina_natalya]

Важке це питання. Нашим хлопчикам (7 і 10 років) зараз дуже подобається Дарт Вейдер. Ми їх не лаємо, але це захоплення не дуже радує, звісно

[demetri0s]

Можна акцентувати на фіналі останньої частини, де Дарт Вейдер віддає своє життя заради сина і, фактично, розкаюється)) Історія Дарта Вейдера - це історія спокуси силою і талантами, падіння, ціни, заплаченої за це все, ну і потім все ж певного каяття і спасіння - у суто художньому сенсі, звичайно.

[lapina_natalya]

Так, згодна. Але вони ще малі і хочуть вимахувати іграшковими Світловими мечами

[demetri0s]

Без мечів не буде мужності) Звичайно, не кожному бути воїном, та все ж такі якості хлопцям не завадять) Смиренним і слухняним ченцем завжди можна встигнути стати.