А в мене навпаки після перегляду був життєствердний настрій. і кінцівка з дочкою, яка існує в інших реальностях, і пустими кімнатами - сумно, але так лірично й красиво! а фільм, як на мене, - про любов у безвиході :)
от що мені псувало настрій і за що я не пробачу Ханеке - це "кумедні ігри"...
Ну, з серйозними фільмами часто так - вони рідко викликають однакове ставлення, адже там багато вимірів, і в кожного вони зачіпають щось своє - чи то позитивне, чи то негативне.
Інших фільмів Ханеке я не дивився, і дуже сумніваюся, що колись стану дивитися)))) Мені більше до вподоби оптимістичний кінематограф.
Comments 4
Reply
Reply
і кінцівка з дочкою, яка існує в інших реальностях, і пустими кімнатами - сумно, але так лірично й красиво!
а фільм, як на мене, - про любов у безвиході :)
от що мені псувало настрій і за що я не пробачу Ханеке - це "кумедні ігри"...
Reply
Інших фільмів Ханеке я не дивився, і дуже сумніваюся, що колись стану дивитися)))) Мені більше до вподоби оптимістичний кінематограф.
Reply
Leave a comment