ти помічаєш? я набуваю контурів, я обходжу в цій місцевості кожен будинок, я наздоганяю сам себе, якби я тільки насправді знав, котру годину щоно вибило! але чи справді він лежав перед моїми дверима, той камінь, який я намагаюся зрушити? ах, слово приходить лише етерним шляхом і приходить - я знову боюся цього - вві сні.
Пауль Целан (до Інгеборг
(
Read more... )
Comments 1
так лірично!..
але які ж вони були нещасні...
Reply
Leave a comment