(no subject)
"Соціокультурною базою, на якій виростає кітч, стає можливість тиражування, а сутністю його є любов до неприродного, до вигадки і перебільшення. Коли говорити про психоідеологію кітчу, то вона пов"язана з комфортом, задоволенням, колекціонуванням вражень-сувенірів і фетишів-об"єктів, а також із відчуттям свята, яке завжди з тобою і спекталю, в якому ти теж береш участь"
"Кітч визначається як псевдооб"єкт, тобто симуляція, копія, штучний об"єкт, стереотип і для нього прикметні бідність у тому, що стосується конотацій, екзальтація в деталях і насиченість деталями"
"Як відомо, важливу роль у створенні ілюзії загальнолюдського щастя відіграє естетична сублімація, яка, за Кантом, позначає почуття величного й безмежного, що виводить поза межі природного і веде в сферу умоглядних сутностей, недоступних для будь-якої чуттєвості. Таке почуття викликається незацікавленим переживанням, що залежить не від зображення, але від чогось, що є не репрезентативним, а постає, як відчуття безмежності"
"Ліотар, теоретик постмодернізму, писав, що головним для почуття піднесеного є тривога і страх перед тим, що час може зупинитися і це почуття поєднує муку із задоволенням. "Ця невдача у вираженні викликає біль, свого роду розкол суб"єкта між тим, що він може осягнути і тим, що може уявити"
"Піднесене пов"язане з жахливим - це почуття межові, які настроюють на появу чогось позачасового та позасвітнього, і населяють простір віртуальними, фантазматичними образами. Зустріч із піднесеним може призупинити адекватне сприйняття реальності, а може навіть спричинити регрес, замикаючи в сфері дзеркального повторення реальності, - тепер уже у формі тотального призупиненого і зачарованого реального. Саме таке сублімоване піднесене у формі регресії породжує відчуття постійного свята, створює ілюзію всеприсутності"
Тамара Гундорова "Кітч і література"