Медовий спас
Цього дня моя бабуся святила в церкві мед, в"язанки маківок та смачнющі напередодні випечені в справжній печі пироги з тим самим маком... Мак - бо ж Маккавеїв))))...В хаті стояли такі пахощі, що можна було здуріти)))) А ті пиріжки на смак були як манна небесна. І не було, здається, більшого щастя, як зі здобним запашним шматком вийти в садок, де над яскравими розкішними квітами гули бджоли, стрекотали цвіркуни на безкінечному)))) городі... А сонце! Воно світило так, наче медом поливало все навкруги... І все було солодким, запашним, любим...
Це було свято кінця літа, меду, пирогів, маку і моєї любої бабусі... І тільки тепер я починаю думати про його справжній зміст, про Маккавеїв. А між тим християнські засади цього свята безсумнівно варті уваги і навчають віри, вірності і жертовності в ім"я своєї віри і держави, що сьогодня актуально як ніколи...
Отже, Маккавеї...
Старий заповіт розповідає про те, що перські та грецькі царі під час своєї влади переслідували іудеїв за віру, вимагаючи від них забути власну мову і вклонитися язичницьким богам. Особливо ревно насаджував язичництво цар Антіох Епіфан. Багато з іудеїв, щоб зберегти своє життя, були змушені погодитися на приниження власної віри. Але старець Єлеазар відмовився зраджувати основні засади іудаїзму (і навіть вдавати зраду!) промовивши: "В мої роки негоже лицемірити; якщо молодь дізнається, що дев"яностолітній Єлеазар пішов у язичництво, то й вона може спокуситися й відмовитись від віри." За це його було жорстоко вбито царськими посіпаками. Згодом до царя привели жінку Соломонію з її сімома синами Маккавеями - учнями Єлеазара. Їх жорстоко катували, щоб змусити до зради свого народу і своєї віри. Та мужні Маккавеї обрали чесну смерть. Найменшого з них грецький цар спокушав усілякими нагородами, але матір сказала йому: "Сину мій! Не бійся цього мучителя і зустрінь смерть, як і твої брати, щоби я могла побачити вас усіх в майбутньому вічному житті!" Мужнього хлопчика та Соломонію замучили насмерть...
На захист віри став священник Маттафія зі своїми п"ятьма синами (вони теж належали до династії Маккавеїв). Билися ці герої з сирійцями-васалами грецького царя, Хоча чисельна перевага була на боці ворога (сирійців будо 22000!!! проти 800 іудейських воїнів), врешті решт Єрусалим було звільнено від влади грецьких царів під приводом сина Маттафія Симеона. Маккавеї створили власну іудейську незалежну державу з центром в цьому легендарному місті. На честь цього єврейський народ святкує восьмиденне свято Ханука (з івриту - освячення). Вдячні іудеї до самого пришестя Спасителя призначали старших з роду Симеонова первосященниками... Нажаль, скинувши греків, іудеї недовго раділи свободі. Римляни встановили тут свою владу, а правителем Палестини став жорстокий Ірод Великий, за владарювання якого народився Спаситель Іісус Христос...
Отже це релігійне свято сьогодня набуває особливого змісту... У цей день я буду молитися і просити Маккавеїв за наших мужніх воїнів, які жертвують власним життям за нашу Україну, за її незалежність, за те, щоб ми могли радіти сонцю, миру, отому святому дитинству, де ніколи не буде війни і горя! Хай вас Бог береже, українські військові! Слава Україні!
Це було свято кінця літа, меду, пирогів, маку і моєї любої бабусі... І тільки тепер я починаю думати про його справжній зміст, про Маккавеїв. А між тим християнські засади цього свята безсумнівно варті уваги і навчають віри, вірності і жертовності в ім"я своєї віри і держави, що сьогодня актуально як ніколи...
Отже, Маккавеї...
Старий заповіт розповідає про те, що перські та грецькі царі під час своєї влади переслідували іудеїв за віру, вимагаючи від них забути власну мову і вклонитися язичницьким богам. Особливо ревно насаджував язичництво цар Антіох Епіфан. Багато з іудеїв, щоб зберегти своє життя, були змушені погодитися на приниження власної віри. Але старець Єлеазар відмовився зраджувати основні засади іудаїзму (і навіть вдавати зраду!) промовивши: "В мої роки негоже лицемірити; якщо молодь дізнається, що дев"яностолітній Єлеазар пішов у язичництво, то й вона може спокуситися й відмовитись від віри." За це його було жорстоко вбито царськими посіпаками. Згодом до царя привели жінку Соломонію з її сімома синами Маккавеями - учнями Єлеазара. Їх жорстоко катували, щоб змусити до зради свого народу і своєї віри. Та мужні Маккавеї обрали чесну смерть. Найменшого з них грецький цар спокушав усілякими нагородами, але матір сказала йому: "Сину мій! Не бійся цього мучителя і зустрінь смерть, як і твої брати, щоби я могла побачити вас усіх в майбутньому вічному житті!" Мужнього хлопчика та Соломонію замучили насмерть...
На захист віри став священник Маттафія зі своїми п"ятьма синами (вони теж належали до династії Маккавеїв). Билися ці герої з сирійцями-васалами грецького царя, Хоча чисельна перевага була на боці ворога (сирійців будо 22000!!! проти 800 іудейських воїнів), врешті решт Єрусалим було звільнено від влади грецьких царів під приводом сина Маттафія Симеона. Маккавеї створили власну іудейську незалежну державу з центром в цьому легендарному місті. На честь цього єврейський народ святкує восьмиденне свято Ханука (з івриту - освячення). Вдячні іудеї до самого пришестя Спасителя призначали старших з роду Симеонова первосященниками... Нажаль, скинувши греків, іудеї недовго раділи свободі. Римляни встановили тут свою владу, а правителем Палестини став жорстокий Ірод Великий, за владарювання якого народився Спаситель Іісус Христос...
Отже це релігійне свято сьогодня набуває особливого змісту... У цей день я буду молитися і просити Маккавеїв за наших мужніх воїнів, які жертвують власним життям за нашу Україну, за її незалежність, за те, щоб ми могли радіти сонцю, миру, отому святому дитинству, де ніколи не буде війни і горя! Хай вас Бог береже, українські військові! Слава Україні!