Рівно 10 років тому я завів цей інтернет-щоденник, тож сьогодні дуже легко підбити ЖЖ-підсумки цього десятиліття: щороку в середньому я робив 158,5 записи у журналі, писав 1003 та одержував 1441 коментар. На щастя, статистика не дає інформації, скільки тисяч годин було проведено мною у Живому журналі - частково з користю, але переважно, боюся,
(
Read more... )
Comments 44
Зрозуміло, що як платформа спілкування й дискусій він занепав і занепадає дедалі більше. І писати сюди хочеться радше.
Але це, вважай, власний сайт, який індексується як повноцінний, самостійний сайт. Тут зручно ставити сцилки, фоторепортажі, великі тексти. Це для журналіста платформа для клачичної журналістики, і ми звідси не підемо саме через це.
А Фейсбук - це для лінивих. Написав - забув. Не захотів писати - лайкнув. Напишеш щось серйозне - все одно через місяць уже не знайдеш (і ніхто в інетернеті цього не знайде). Тож щось серйозне туди писати нема сенсу.
Фейсбук - це як вияв примітивізації журналістики взагалі.
Тому, як на мене, скільки б там не було т.зв. друзів - це не має значення, бо то лише допоміжний майданчик для зв'язку іншими майданчиками.
А 10 років у ЖЖ - це, звісно, респект і повага. Шкода, що вони так закінчуються(
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
А для поширення інформації - фб
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment